Віктор народився і виріс в Ірпені, працював у міжнародній логістичній компанії. Уже 24 лютого приєднався до лав Ірпінського ТРО. Брав участь у боях за рідне місто до самого звільнення. Втратив свій дім через ворожі обстріли.
Після вигнання окупантів з Київщини служив у ГУР, де в серпні 2022 року отримав поранення. Повернувшись до цивільного життя, працював в Ірпінському академічному ліцеї «Мрія».
Вже за місяць вирішив повернутися до війська. Пішов добровольцем у ЗСУ, командував гранатометним відділенням.
Віктор часто казав: «Якщо ми не підемо захищати, то вони знову повернуться в Ірпінь». Пройшов безліч гарячих точок фронту – на Бахмутському напрямку та острові Зміїний. Отримав не одне поранення, але продовжував боронити Україну. Був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу».
Загинув Герой у бою на Курщині 18 жовтня. Про це повідомив Ірпінський міський голова Олександр Маркушин.
Віктор безмежно любив свою родину, мріяв відбудувати зруйнований дім і поїхати до моря. Світла, щира й справедлива людина, турботливий батько двох дітей, люблячий син, брат і чоловік. Його втрата — гіркий біль для всієї Ірпінської громади.
Віктора буде поховано на Алеї пам’яті захисників України в Ірпені 1 листопада.
О 12:45 – живий коридор на вулиці Університетській (біля повороту на кладовище)
О 13:00 – відспівування Героя на Алеї пам’яті захисників України
О 14:00 – поховання
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
