Маломобільні групи населення (люди з інвалідністю, люди старшого віку, військові, які отримали інвалідність чи поранення, батьки з дитячими візками) зіштовхуються з проблемами доступної інфраструктури. Це давно стало буденністю. Але це ніяк не має бути постійною практикою та не є нормою життя.
Відсутність пандусів або їх формальна наявність, високі бордюри, нестача тактильних доріжок та інших зручностей ускладнює пересування та додає нових випробувань на шляху до потрібного місця.
Виникає питання: чому це так і як можна змінити та покращити інфраструктуру міста, наприклад, під час відновлення та реконструкції об’єктів, будівництва та відкриття нових закладів?
Thebuchacity продовжує висвітлювати тему відбудови та створення безбар’єрного середовища у Бучі.
З чого варто почати, коли йдеться про безбар’єрність?
Першочергово, має прийти усвідомлення важливості доступної інфраструктури, щоб забезпечити рівний доступ до об’єктів, послуг та можливостей для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних обмежень.
Війна, яка триває і досі, призвела до збільшення кількості осіб з інвалідністю в Україні. Людям, які постраждали під час бойових дій, були поранені, користуються протезами, потрібно адаптуватися до нових умов. Вони потребують підтримки у створенні інклюзивного середовища. Також велика кількість маломобільних груп населення, кількість яких постійно змінюється і є нефіксованою. Тому потреба в безбар’єрній інфраструктурі актуальна і навіть зростає.
Також важливо мати розуміння, які програми діють, куди і до кого звертатися, як можливо у разі потреби вирішувати питання, пов’язані з доступністю того чи іншого об’єкта чи установи.
В Україні затверджені документи, які регламентують безбар’єрність – Державні будівельні норми: ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні вимоги визначають, що має включатись:
- Доступність для всіх: Будівлі та споруди повинні бути доступними для користування всіма людьми, незалежно від їхніх фізичних можливостей, віку чи стану здоров’я.
- Безпека та комфортність: Норматив встановлює вимоги щодо забезпечення безпеки та комфортності для всіх користувачів будівель та споруд.
- Безбар’єрність: Забезпечення відсутності архітектурних бар’єрів для людей з інвалідністю, що дозволяє їм вільно переміщатися та використовувати приміщення.
- Адаптивність: Врахування можливості адаптації будівель та споруд до потреб різних категорій користувачів, зокрема шляхом встановлення спеціальних пристосувань.
- Зручність користування: Забезпечення зручного та ефективного користування приміщеннями та обладнанням для всіх користувачів.
- Підвищення доступності: Створення умов для підвищення доступності будівель та споруд для всіх користувачів, включаючи розробку спеціальних маршрутів та входів.
- Інформаційна доступність: Забезпечення доступності інформації для всіх користувачів шляхом розробки спеціальних знаків, написів та інших засобів.
- Врахування різноманітності потреб: Урахування різноманітності потреб та можливостей різних категорій користувачів при проектуванні та будівництві.
Крім цього, питання безбар’єрності регулюється ще низкою нормативно-правових актів.
Лише у 2021 році почалася реалізація національної стратегії безбар’єрності, спрямованої на створення середовища, де кожен може жити та працювати без обмежень.
Ця стратегія має широкий спектр завдань до 2030 року, серед яких моніторинг стану безбар’єрності транспортної інфраструктури, впровадження нових норм і стандартів для інклюзивного будівництва та навчання фахівців.
Для досягнення цілей стратегії в Україні визначили 6 принципів безбар’єрності:
1. Фізична безбар’єрність, що означає доступність фізичного оточення та транспортних мереж.
2. Цифрова безбар’єрність, спрямована на забезпечення доступу до швидкісного Інтернету та публічних послуг.
3. Інформаційна безбар’єрність, яка передбачає доступність інформації та послуг у різних форматах.
4. Суспільна і громадянська безбар’єрність, спрямована на забезпечення участі у громадському та політичному житті.
5. Освітня безбар’єрність, яка передбачає доступність освіти для всіх.
6. Економічна безбар’єрність, що створює умови для працевлаштування та підприємництва.
В межах Плану заходів з реалізації Стратегії безбар’єрності, затвердженого Кабінетом Міністрів України на 2023-24 роки,було сформовано тимчасовий консультативно-дорадчий орган – Раду безбар’єрності, яку очолює Прем’єр-міністр України. До його роботи залучені: Офіс Президента Глави держави (Перша леді України, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності), 15 міністерств та центральних органів виконавчої влади, 24 обласні військові адміністрації, Київська міська військова адміністрація, територіальні громади, а також міжнародні й українські експертні організації, представники бізнес-спільнот та організацій громадянського суспільства.
Загальна програма забезпечення доступності інфраструктури розробляється і Бучанською міською радою. Вона має враховувати вирішення нинішніх проблем і перспектив розвитку інфраструктурних об’єктів з урахуванням інклюзивності. Про це повідомив заступник Бучанського міського голови Дмитро Чейчук.
Важливим кроком на шляху до створення безбар’єрного середовища у Бучі стало відновлення роботи місцевого Комітету доступності, до якого увійшли представники громадських організацій, депутати, керівники служб та організацій міста. Вони періодично зустрічаються, аналізують та здійснюють моніторинг проєктів капітального будівництва, які наразі реконструюють та будують у Бучі.
За словами керівника громадської організації «Група активної реабілітації», а також члена Ради безбар’єрності при Кабінеті Міністрів Віталія Пчолкіна, який також входить в Комітет доступності при Бучанській міській раді, найважливіший тип безбар’єрності для людей з інвалідністю у Бучі – фізичний. Аби його змінити, Бучі необхідно змінювати підхід до побудови житла та оновити уже збудовані житлові комплекси та об’єкти соціальної інфраструктури.
Насправді кількість місць, які варто переоблаштувати і зробити безбар’єрними, великий. Серед переліку є і Бучанська міська рада, пошти, банки, магазини, кафе, храми, вулиці, житлові комплекси.
Саме для того, щоб моніторити і змінювати місця, які мають обмежений доступ, відновили роботу Комітету доступності у Бучі. Під час рейду містом представники Комітету доступності виявили чимало порушень у будівлях, що наразі реконструюють, відновлюють чи будують нові.
Варто відзначити, що під час відбудови житлової інфраструктури у Бучі, підрядники не надають особливої уваги на перероблення чи зміну для більш комфортного доступного середовища. Чому? Відповідають, що роблять так, як зазначено у проєкті. А проєкти часто розроблені за застарілими нормами. Тому новобудови та капітальні реконструкції будівель починають більше контролювати громадські активісти та члени Комітету доступності.
Встановити пандус – не значить вирішити проблему
Наприклад, Комітет доступності надіслав зауваження забудовнику житлового комплексу «Міленіум», що будують у Бучі. У новобудові вже відреагували на зауваження активістів щодо відсутності пандусу до під’їзду будинку. Днями забудовник повідомив, що вже все виправив та надіслав фото з пандусом до вхідної зони будинку.
«Дивує, чому не порадилися, я б підказав. До речі, аналогічна ситуація з іншими під’їздами. А в будинку 2 людини, що пересуваються за допомогою крісел колісних», – коментує Віталій Пчолкін, який побачив фото і вже зрозумів, що пандус виконаний з порушенням норм.
Відповідно ДБН при новому будівництві житлових будинків та громадських будівель слід застосовувати принцип універсального дизайну, передбачаючи усі входи і виходи у будівлю врівень із землею, без облаштування ганку.
Усі приміщення у будівлях та спорудах мають бути доступними для маломобільних груп населення на рівні з іншими особами. У разі розміщення приміщень на висоті, окрім сходів необхідно передбачити пандуси, ліфти, підіймальні платформи.
Пандуси повинні мати відповідні розміри та нахили, які дозволяють легко та безпечно користуватися ними людям з різними фізичними обмеженнями, включаючи використання візків.
«Важливо враховувати думку тих, хто стикається з фізичними бар’єрами у реальному житті, це дозволить краще зрозуміти потреби та перешкоди, з якими зіштовхуються люди з інвалідністю», – пояснює Віталій Пчолкін, який охоче консультує та може підготувати експертний висновок щодо доступності об’єкту.
«Зелене світло» до кав’ярні
Наступний приклад облаштування пандусу – має позитивний відгук. Після деокупації Бучі у приміщенні ЖК «Центральний» відкрили кав’ярню, до її вхідної зони був пандус, але лише на пів ширини дверей, а на іншу половину дверей – сходинка.
«У нас є постійні відвідувачі, що пересуваються у кріслах колісних, які полюбляють зустрічатися у нас і пити каву. Раніше ми виносили їм замовлення на вулицю. Згодом розговорилися і зрозуміли, що зобов’язані облаштувати хоча б вхідну зону з нормальним пандусом. Тим паче поруч з нами відкрився Простір матері та дитини, у який почали ходити батьки з дітками у дитячих візках. Ми переговорили з власником приміщення, головою ОСББ і нам пішли назустріч», – розказує Юлія, співвласниця кав’ярні «Ozzi» у місті Буча.
Кав’ярню вдалося зробити більш доступною та відомою завдяки облаштуванню пандусу, який має маленький кут нахилу.
Юлія розповідає, що відколи облаштували пандус у заклад почало заходити більше клієнтів, які раніше були обмежені у доступі через відсутність пандусу.
Облаштування пандусу стало важливим кроком у напрямку створення більш доступного середовища, де кожен може насолодитися атмосферою кав’ярні та її асортиментом. Юлія відзначає, що вони отримали багато позитивних відгуків від клієнтів.
«На жаль, розмір приміщення не дозволяє зробити кав’ярню повноцінно інклюзивною. У нас немає можливості зробити туалету. Але те, що нам вдалося хоча б покращити вхід до приміщення, – вже перемога. Адже раніше, коли кав’ярня була в іншому місці Бучі, нам не вдавалося облаштувати пандус. Часто через те, що власник приміщення не давав дозвіл на переобладнання. Тут, навпаки, нашу пропозицію підтримали та допомогли її реалізувати», – акцентує Юлія.
Ірина, яка працює у Бучі консультанткою Простору матері та дитини по сусідству з кав’ярнею, вже точно не пригадує, як тривав процес переобладнання пандуса:
«Цим питанням займалися власники кав’ярні. Для наших клієнтів також стало більш зручно, відколи з’явився пандус. Тому що до того він був, але дуже незручний і непрактичний. Я особисто взагалі дивуюся, чому про наявність безбар’єрного доступу не подбали ще під час будівництва, не проконтролювали дотримання цього процесу на стадії будівництва та здачі приміщення в експлуатацію».
Безпечних ЖК у Бучі стане більше
Ще одна ініціатива створення безбар’єрного житлового кварталу була запропонована групою осіб, серед яких бучанці – Катерина Кондрашонок і Віталій Пчолкін, під час проведення ідеатону UNLOCK BUCHA, що відбувся 18-20 квітня 2024 року у Бучі.
Катерина Кондрашонок, організаторка волонтерського руху «Бучанські мавки» поділилася деталями від виникнення ідеї до плану дій:
«На ідетоні UNLOCK BUCHA я доєдналася до групи учасників, разом з якими представила важливий мініпроєкт – створення безпечного житлового комплексу, що спрямований на поліпшення доступності прибудинкової території комплексу для всіх мешканців, зокрема для людей з інвалідністю.
Його ідея у мене була вже давно, коли я з малою дитиною ходила містом і стрибала з високих бордюрів з дитячим візком, що не дуже зручно. А останнім часом звернула увагу на мешканця нашого житлового комплексу «Буча Квартал 2»: чоловік на кріслі колісному виїжджає на ґанок під’їзду, але не йде далі гуляти, поки дружина не повернеться з роботи. А все тому, що він не може безперешкодно пересуватися містом. Також є мешканці кварталу, що пересуваються за допомогою ходунків, милиць», – звертає увагу Катерина Кондрашонок.
Проєкт безбарʼєрності від ЖК до ТЦ «Retail Park Bucha» полягає у пониженні бордюрів, облаштуванні з’їздів з тротуарів, що будуть зручними для людей у кріслах колісних та інших маломобільних груп населення. За нього проголосувало найбільше учасників ідеатону, і він має великі шанси на реалізацію найближчим часом.
3 травня учасники ініційованого проєкту та представниці Інституту сталого розвитку громад на чолі з Михайлиною Скорик зустрілися із заступницею виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» Інною Підлуською та детально обговорили план подальших дій.
«Я порахувала і зафіксувала місця (бордюри), які необхідно понизити та переобладнати на шляху від ЖК до магазинів, – їх 16. Завдяки зустрічі зрозуміла, що ще дуже багато всього потрібно погодити і зробити на шляху до реалізації проєкту. Чесно кажучи, уявляла простіше. Наразі, планую, що зможу зробити сама, а в чому мені знадобиться допомога», – прокоментувала Катерина Кондрашонок, яка вже має невелику команду людей, що налаштовані підтримувати її у реалізації проєкту.
Попереду чимало зустрічей, у тому числі з місцевою радою, облавтодором, підготовка та погодження проєкту, отримання дозволів, вибору підрядної організації, моніторингу виконання робіт тощо.
«Це дуже важливий проєкт, який стосується не лише мешканців одного житлового комплексу. Після його реалізації, він зможе стати прикладом для інших жителів чи будівельних компаній щодо змін у напрямку створення безбар’єрного середовища. Проєкт варто втілювати та масштабувати у межах всього міста», – акцентувала Інна Підлуська, яка особисто пройшла дорогою від ЖК до «Avenir Plaza» і побачила ті перешкоди, що виникають на шляху. Також пані Інна зазначила, що зможе сприяти залученню фінансування на пілотний проєкт.
Буча крокує до безбар’єрності
Буча змінюється, оновлюється та йде назустріч до створення безбар’єрного міста. Хоча цей процес не відбувається швидко та гладко. Важливу роль у цьому процесі відіграють самі жителі міста, нагадуючи про необхідність змін. Їхня активність та готовність заявити про проблему і сприяти її вирішенню є важливим кроком у напрямку створення доступного, інклюзивного міста. Взаємодія між владою, підприємцями та жителями громади допомагає зробити життя у місті кращим і зручнішим для всіх.
Thebuchacity також підтримує процес оновлення міста із врахуванням потреб суспільства в інклюзивному просторі. Тому наше медіа слідкуватиме і братиме участь у проєктах безбар’єрності та буде висвітлювати теми доступності у Бучанській громаді.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
