У Бучі вже 10 років працює театральна студія Topstars, де діти роблять свої перші кроки на сцені, вчаться працювати в команді, долати сором’язливість і відкривати власні таланти. За цей час студія перетворилася з невеликої групи занять з акторської майстерності на повноцінний дитячий театральний колектив із власними виставами, репертуаром, поїздками на фестивалі та міжнародними виступами.
Студія об’єднує дітей різного віку, які не лише грають ролі, а й долучаються до створення вистав – від ідей і сценічних образів до декорацій, музики та костюмів. Виступи Topstars збирають глядачів у Бучі та за її межами, а деякі постановки вже побачила й європейська публіка.
Як з’явилася театральна студія Topstars, через які виклики вона пройшла під час повномасштабної війни та чому для багатьох дітей вона стала місцем, куди хочеться повертатися навіть через роки читайте у розмові з її співзасновницею та керівницею Юлією Городиською.
– Як з’явилася театральна студія Topstars? З чого все починалося?
– Чесно кажучи, ніколи не думала, що буду керівницею дитячої театральної студії. Починала я з викладацької діяльності театрального мистецтва для вокалістів Зразкового театру естради «Фабрика зірочок» під керівництвом Ольги Моторі.
З часом стало зрозуміло, що заняття з акторської майстерності вже виходить за межі допоміжного напряму для співаків. Ми почали набирати окремі групи дітей, і поступово ці заняття перетворилися на повноцінний дитячий театр.
Приблизно з 2016 року цей процес став більш виразним, а в 2018-2019 роках Topstars уже сформувалася як театральна студія у великій творчій спільноті Зразкового театру естради «Фабрика зірочок».
– Яка вистава стала знаковою для студії?
– Поворотним моментом стала авторська вистава «Білка Руді». Вона фактично стала візитівкою студії. До роботи над виставою долучилися друзі нашої студії. Так, з їхньою допомогою написали сценарій, створили декорації, пошили костюми, підготували музичну постановку.
Готуючи виставу «Білка Руді» з дітьми вперше почали працювати викладачі з вокалу та з хореографії. Вистава збирала повні зали, продавалися квитки. Після цього стало зрозуміло, що студія може працювати як повноцінний театральний колектив.
Ще у нас є дуже потужна міні-вистава «Незламна» про Україну, слова до якої написав наш товариш і місцевий реп-виконавець Міха, який часто виручає з перекладом пісень чи написанням віршів до вистав різних жанрів. Аліна Павлюк, на той час була акторкою, а згодом стала викладачкою студії, писала монолог України. Ми ставили цю виставу дуже багато разів на конкурсах та фестивалях. Її часто згадують і впізнають нас.
– Яка головна мета діяльності студії?
– Я ніколи не ставила собі за мету готувати «великих акторів». Для мене важливо створити середовище, де дитина може розкритися.
На заняттях діти працюють не лише над ролями. Вони розвивають мовлення, дикцію, пам’ять, фантазію, пластику, вчаться комунікувати, працювати в команді та виступати перед публікою.
Крім того, вони беруть участь у створенні вистави: допомагають із декораціями, костюмами, реквізитом, іноді співають, танцюють, пропонують власні ідеї.
– Чи важко було розвивати студію на початку?
– Це був дуже складний, але водночас важливий період, який дав колосальний досвід. Я була і режисеркою, і сценаристкою, і викладачкою, і адміністраторкою. Працювала з батьками, добирала матеріал, ставила танці, перекладала пісні, іноді навіть писала їх.
Зараз у студії вже працює команда викладачів, є люди, які допомагають із костюмами та різними напрямами роботи.
– Як вдалося пережити повномасштабне вторгнення та відновити роботу студії після деокупації?
– Під час окупації я найбільше хвилювалася за дітей. На той момент у студії займалися близько 60 вихованців, і певний час навіть не було зрозуміло, де вони і чи всі в безпеці.
Студія розташована у ЖК «Центральний». На щастя, окупанти не зайшли до нас, хоча сусідні магазини були пограбовані. Втім, одна зала була повністю затоплена, намокли костюми, техніка, довелося замінювати підлогу.
Після деокупації ми почали відновлювати роботу. У вересні 2022 року на першу зустріч прийшло лише 12 дітей. Було багато сумнівів, чи вдасться відновити студію. Доводилося власним коштом покривати частину витрат на оренду та зарплати викладачам. Але зупинятися не хотілося, бо дітям у Бучі після окупації були дуже потрібні творчі простори.
– Чим, на вашу думку, Topstars відрізняється від інших студій?
– Насамперед атмосферою. За роки існування сформувалося середовище, де діти справді прив’язуються до студії. Багато хто займається роками. Є діти, які прийшли у 2,5-5 років і досі підтримують зв’язок зі студією.
Також ми відкриті до нових людей і досвіду. До нас приїжджають актори та режисери з майстер-класами. Це дуже мотивує дітей, особливо старшу групу.
– Ви також виступаєте за кордоном. Як з’явилася така можливість?
– Після початку повномасштабної війни я певний час жила в Німеччині й волонтерила в центрі для українських дітей. Там познайомилася з людьми, які запропонували запросити наших вихованців до Мюнхена.
З того часу діти кілька разів їздили до Німеччини. Там вони беруть участь у театральних таборах, знайомляться з викладачами й режисерами. Це дуже цінний досвід.
У 2023 році ми показували там «Білку Руді» та під час вистав збирали кошти на допомогу українським військовим. А в 2024 році студія взяла участь у фестивалі «Крапка» для українських дітей.
– Ви поєднуєте виступи зі збором донатів. Відколи виникла ця ініціатива і на що спрямовуються зібрані кошти?
– Так, благодійність стала важливою частиною нашої діяльності. Під час вистав і концертів ми збираємо донати для військових.
Бабуся акторів студії Світлана Маро звернулася до мене із пропозицією співпраці. Пані Світлана шиє костюми не лише для наших акторів, а й одяг для військових. Ми підтримуємо її волонтерську ініціативу та збираємо кошти на тканину. З 2022 року ми не полишаємо місію збирати кошти та допомагати військовим.
Під час виступів у Німеччині також проводили збори – частину коштів спрямовували на допомогу військовим, зокрема на дрони. По-можливості, підтримуємо і збори для військових з Бучі.
– Як, на вашу думку, театр впливає на дітей?
– Театральна студія дає дітям дуже багато для розвитку. Вони вчаться працювати з текстами, читати вірші, відкривати для себе українську літературу через сцену.
Крім того, змінюється поведінка дітей. Особливо це помітно у тих, хто приходить сором’язливим або невпевненим. З часом вони стають сміливішими, більш зібраними і впевненими в собі.
– Які плани у студії на майбутнє?
– Плануємо нові постановки, зокрема виставу «Том Сойєр». Також хочемо брати участь у фестивалях в Ужгороді та Вінниці.
Окрема ідея – створити дорослу групу 18+. Це може бути курс із дикції, роботи з емоціями, тілом, мімікою та пластикою. Думаю, для багатьох дорослих це може стати не лише творчим досвідом, а й способом краще зрозуміти себе.
Фото: Антоніна Каніболоцька, Topstars
Підтримано коштами шведської допомоги розвитку. Зміст матеріалу є відповідальністю Thebuchacity і не обов’язково відображає позицію Sida чи Уряду Швеції.
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу довільним донатом чи підпискою за посиланням.
