Левко Симиренко – основоположник українського садівництва.
Народився на Черкащині. З дитинства від батька унаслідував любов до природи та садівництва.
Закінчив природничий факультет Одеського університету. Одразу після закінчення навчання Симиренка за активну участь у революційному русі висилають в Красноярськ. Перебуваючи в неволі, він продовжує займатись садівництвом.
Після повернення в Україну оселився у селі Млієв та присвятив себе розвитку вітчизняного садівництва. Він організував перші в імперії помологічний розсадник і маточний сад. Його сад став однією з найбільших у Європі колекцією плодових і ягідних рослин.
Вчений зібрав саджанці і живці з різних місць України, Прибалтики, Молдавії, Кавказу, Криму та багатьох країн світу. В його маточному саду нараховувалось 889 сортів груш, 900 – яблуні, 165 – аґрусу, 350 – черешні і вишні, 115 – персика тощо.
Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти та виводив нові: наприклад, сорт яблуні «Ренет Симиренка», названий ним на честь батька. При своєму розсаднику організував школу садівників.
У 1901 році вчений виклав результати вивчення помологічної колекції свого розсадника у книзі «Ілюстрований опис маточних колекцій розсадника». У 1912 році виходить в світ фундаментальна праця «Кримське промислове плодівництво». Всього вчений опублікував понад 100 великих наукових праць.
6 січня 1920 року Левко Симиренко трагічно загинув від рук чекістів.
Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» у межах проєкту міжнародної організації Internews Network
