Thebuchacity#Вулиці твого містаВулиця Миколи Мурашка

Вулиця Миколи Мурашка
В

Микола Мурашко – український художник і педагог.

Народився у Сумщині у сім’ї різьбяра іконостасів. Інтерес до малювання у хлопця виявився ще у дитинстві. Спочатку він змальовував ікони, а потім копіював книжкові ілюстрації.

Коли йому виповнилося 14 років, він переїхав із Глухова до Києва, де став учнем майстра-реставратора.

Микола навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Навчання давалося легко, і молодий художник зарекомендував себе хорошим графіком. Його портрет Тараса Шевченка став одним із найкращих робіт Мурашка.

Пізніше Микола викладав малювання в київських гімназіях, колегії Павла Галагана. За рік художник уклав посібник із образотворчого мистецтва, основою якого стали авторські літографічні малюнки й орнаменти.

1875 року заснував Київську рисувальну школу у себе вдома. Навчання коштувало 6 рублів на місяць, на вихідних уроки викладали безкоштовно, що дало змогу відвідувати школу біднякам.

У 1879 році за картину «Мотив з околиць Києва» Рада Академії мистецтв присвоїла Мурашку звання класного художника III ступеня. Центральною темою творчості художника став пейзажний живопис. Деякі його пейзажі були викуплені для музею.

Останні роки життя провів на власному хуторі поблизу Бучі. Меценат Іван Терещенко виділив кошти, щоб художник міг гідно дожити життя. Він писав мемуари «Спогади старого вчителя», але не встиг завершити роботу.

Микола Мурашко помер на власному хуторі у 1909 році. Похований на Лук’янівському цвинтарі у Києві.

Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» у межах проєкту міжнародної організації Internews Network

Вікторія Кондратюк
Вікторія Кондратюк
Вікторія Кондратюк — журналістка видання Thebuchacity, яка висвітлює життя Бучанської громади, історії її мешканців, події та процеси відновлення після окупації. У своїй роботі вона поєднує уважність до деталей із глибоким розумінням місцевого контексту, розповідаючи про те, як Буча відроджується після пережитих трагедій. Її тексти охоплюють широкий спектр тем — від міської інфраструктури та культурних подій до соціальних ініціатив, волонтерства й пам’яті про загиблих під час російського вторгнення. Вікторія брала участь у створенні спільного проєкту Thebuchacity та видання Babel, присвяченого людям, убитим під час окупації Бучі, допомагаючи документувати людські історії, що стали символом незламності громади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Відповісти :

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Зараз переглядають

«Чекаємо на щасливу звістку»: історія захисника Олександра Кондратенка, на чиє повернення чекають рідні

Олександр Кондратенко — люблячий чоловік, найкращий батько, працьовитий майстер, весела, щира та безвідмовна людина. Вдома на Олександра щодня чекає вся велика родина. Дружина, донечка, триюрідна...

«Людина із золотими руками»: історія Дмитра Коломійця, на чиє повернення чекають рідні

Про Дмитра Коломійця його дружина Інна говорить із безмежною гордістю та глибоким коханням. Він — чоловік із великим серцем, чесний, працьовитий і надійний, на...

«Хто, як не я?»: історія досвідченого Захисника Романа Кобенка

Про Романа Кобенка його дружина та діти говорять із безмежною повагою та ніжністю. Він — людина глибоких переконань, надійний чоловік і турботливий батько, для...
Рекламаspot_img