Після деокупації Київщини у Бучі було створене Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ №1), яке здійснювало патрулювання, охорону та підтримувало безпеку в регіоні. Згодом більшість чоловіків-добровольців пішли на фронт, а на їхнє місце почали набирати жінок. Так, навесні 2024 року створили мобільну вогневу групу «Бучанські відьми», головною метою яких наразі є захист неба та знищення ворожих дронів.
Жінки різного віку та професій стали частиною цього підрозділу, забезпечуючи безпеку громади, поки чоловіки виконують бойові завдання на передовій. Завдяки своїй відданості та наполегливості «Бучанські відьми» отримали визнання як одне з найефективніших формувань територіальної оборони та відомі не лише у громаді, а й за межами України.
«Валькірія»: шлях від ветеринара до кулеметниці
Однією з учасниць мобільної групи стала 51-річна Валентина з селища Немішаєве на позивний «Валькірія». За фахом жінка – лікар ветеринарної медицини. Однак після початку повномасштабного вторгнення вирішила взяти до рук зброю, щоб захищати свою країну.
Рішення приєднатися до ДФТГ визріло після пережитої окупації, втрати рідних і великого бажання бути корисною. У березні 2022 року її родина евакуювалася до Хмельницької області. Повернувшись додому жінка займалася волонтерською діяльністю, разом з односельцями плела сітки, сушила овочі для сухих борщових наборів. Але цього здавалося замало. Тому, побачивши в соцмережах оголошення про набір у «Бучанські відьми», вона приїхала на співбесіду разом зі своєю подругою Інною, яка працює вчителькою. (На сьогодні Інна також на службі і має позивний «Чері»).
Відбір пройшла швидко: відбулася співбесіда з командиром, який пояснив умови служби, і незабаром вона вже була в строю. Перший час її сім’я навіть не знала про це рішення, рідні дізналися, коли вона повернулася у військовій формі. «Валькірія» пройшла підготовку зі стрільби з різних видів озброєння, включаючи автомат Калашникова та кулемет «Максим», якими найбільше користуються «відьми».
Служба та виклики
Завдання добровольців різноманітні – від патрулювання території, охорони критично важливих об’єктів та перевірки укриттів щодо готовності забезпечити захист населення під час повітряної тривоги до забезпечення повітряної безпеки. Буває, що працюють разом із поліцією, залучаються до оперативних викликів. Але головним завданням наразі є виявлення та знищення ворожих безпілотних систем, а саме іранських дронів «камікадзе», «шахед – 136», «Гербера» під час небезпеки у повітрі.
Одним з найбільших викликів є застаріле озброєння, яким вправно навчилися користуватися добровольці, але і воно допомагає у роботі.
«Коли ми не збиваємо ворожу ціль, це не означає, що ми не вміємо стріляти. Для успішного ураження цілі необхідно, щоб зійшлося багато факторів: проліт цілі у секторі обстрілу, висота польоту, дистанція та кут обстрілу, а іноді і погодні умови. Ми маємо тепловізори, але іноді навіть вони не можуть допомогти, якщо, наприклад, летить дрон, а навколо сильний снігопад, як-от було вночі, коли йшов сніг. Також ми не стріляємо у напрямку житлової інфраструктури», – пояснює Валентина, яка коли починала нести службу не вміла стріляти, але всього вчилася і зараз виконує обов’язки кулеметниці.
Складність у роботі виникає і через нестачу людей. Більшість добровольців мають основну роботу, тому поєднують службу та цивільне життя. Це буває нелегко, адже щоб працювати добу, а три «відпочивати», потрібно щоб було кому замінити. Також люди хворіють і часто доводиться замінювати один одного і заступати на зміну частіше.
Попри всі складнощі, дух команди залишається дуже високим, атмосфера у колективі товариська. На це звертає увагу «Валькірія» і каже, що відчуває себе серед своїх.
Жінка відзначає, що велика підтримка надходить від громади, яка допомагає, від волонтерів, завдяки чому вдається виконувати поставленні завдання. На службі працює психолог, що допомагає долати емоційні навантаження та бути стресостійкими. У кого з добровольців є діти, то вони харчуються в дошкільних та шкільних закладах безкоштовно, дітей забезпечують соцпакетом від Бучанської територіальної громади. Також добровольці забезпечені медичним супроводом: можуть безкоштовно лікувати зуби, вирішувати питання по здоров’ю.
«Ми – частина великої української родини»
Важливою частиною служби є навчання. Щосуботи на полігоні проходять тренування, де добровольці відпрацьовують навички поводження зі зброєю, тактику та тактичну медицину. «Хочеш бути живим – вмій володіти зброєю», – наголошує «Валькірія».
До речі, позивний жінки має особливе значення і дуже схожий до характеру жінки, яка є чарівною, ніжною домогсподиною та рішучим і цілеспрямованим воїном, що захищає не лише свій дім, а й всю Україну. «Валькірія» символізує жінку-воїна, яка забирає на полі бою душі хоробрих воїнів і роздає перемогу. А також є символом честі, справедливості та захисту, а також незалежності та жіночої впевненості.
Серед «Бучанських відьом» служать жінки з позивними «Каліпсо», «Дзиґа», «Форсаж», «Мала», «Чері» «Акума», «Таяна», «Надія», «Пума», «Булочка» та інші легендарні дівчата – кожна з них має свою унікальну історію та спільну мету.
Служба у Бучанському ДФТГ у підрозділі «Бучанські відьми» відкрила для Валентини новий сенс життя. Вона більше не уявляє себе без цієї справи, відчуває свою цінність.
«Жінка завжди була берегинею свого дому, а сьогодні наш дім – це вся Україна і ми маємо її захищати», – каже вона.
Якщо після прочитання цієї історії у вас виникло бажання приєднатися до добровольчого формування «Бучанських відьом» або дізнатися більше інформації, звертайтеся за телефоном: 096 004 21 88.
