ThebuchacityБучаТеплого Олекси: що варто знати про цей день

Теплого Олекси: що варто знати про цей день
Т

17 березня християни східного обряду відзначають День Олексія, який у народі має кілька назв – Олекса Теплий, «Пролий вода», «Водотік». Це свято здавна вважалося ознакою справжнього приходу весни та пробудження природи.

Святий Олексій, якого називають «Божим чоловіком», жив у кінці IV – на початку V століття. Він походив зі знатного римського роду, але вирішив присвятити своє життя духовному подвигу. Попри одруження, він не проживав зі своєю дружиною, а залишив усе та вирушив у паломницьку подорож, яка тривала 17 років. Олексій жив у злиднях, мандруючи країнами Сходу, зокрема Туреччиною та Сирією.

Повернувшись до Риму, він оселився під сходами власного батьківського дому, але не зізнався, хто він. Протягом ще 17 років він терпів знущання слуг і жив як жебрак, харчуючись рештками їжі. Лише після його смерті стало відомо, що він був сином господаря будинку. Святий Олексій став символом самопожертви, покаяння та смирення.

В Україні цей день став важливим народним святом, пов’язаним із природними явищами та пробудженням весни.

Як святкували Теплого Олекси?

Свято Теплого Олекси раніше відзначали урочисто, з дотриманням багатьох традицій.

Весняні обряди та народні звичаї

  • Прикликання весни. Дівчата виходили у поле, брали пиріг та шмат полотна. Вони клали дари на землю, пропонуючи весні «нову одежу» та частування, щоб вона прийшла скоріше.
  • Гадання на нареченого. Дівчата зривали гілочку верби навпомацки, не дивлячись. Якщо гілка була рівною й довгою – суджений буде високим і струнким.
  • Дарування одягу жебракам. Молоді дівчата шили сорочки та потай від матерів віддавали їх нужденним. Вважалося, що це допоможе швидше вийти заміж.
  • Збирання цілющих трав. Особливо корисними вважали березові бруньки, які в цей день набирали магічної сили. Їх використовували для приготування лікувальних настоянок.
  • Ритуал для бджолярів. Якщо день був теплим, пасічники виносили вулики, примовляючи молитви, щоб Бог дарував хороший медозбір. Якщо було холодно, бджіл залишали у вуликах, але також просили у Бога захисту пасіки.

Спостереження за природою та прикмети

Наші предки вірили, що природа у цей день може передбачити майбутнє. Ось деякі найважливіші народні прикмети:

  • Яка погода на Теплого Олекси – така буде і на Великдень.
  • Багато талої води – до врожайного року.
  • Тепло на Олексу – буде багато меду.
  • Гуси летять високо – варто чекати снігопаду.
  • Якщо шпаки сховалися, а гуси літають високо – буде негода.
  • Якщо на Олексу лісові птахи заспівали – весна остаточно вступає у свої права.

Чого не можна робити у цей день?

У цей день існували певні заборони, яких дотримувалися, щоб не накликати на себе біду:

  • Не можна сваритися, лихословити та бажати комусь зла – вірили, що негативні слова повернуться до того, хто їх вимовив.
  • Не можна працювати – важка робота могла “прогнівити весну”.
  • Не можна вирушати в далеку дорогу – вона буде невдалою.
  • Жінкам, які мали маленьких дітей, заборонялося виносити з дому хліб чи гроші – вважалося, що можна «віддати долю дитини».
  • Не можна відмовляти у милостині – цей день вважався особливо сприятливим для добрих справ.
  • Заборонялося брати та давати гроші в борг, щоб не віддати свого благополуччя.
Вікторія Шатило
Вікторія Шатило
Вікторія Шатило — Головна редакторка Thebuchacity, яка мешкає і працює у місті Буча. До повномасштабного вторгнення Росії вона була авторкою та редакторкою у місцевому виданні «Бучанські новини», де висвітлювала життя громади, розвиток міста та історії його мешканців. Під час окупації Бучі у 2022 році Вікторія залишалася в місті та стала свідком воєнних злочинів, скоєних російськими військами. Після звільнення Бучі вона повернулася до журналістської діяльності, поєднуючи її з волонтерством — допомагала місцевим мешканцям, брала участь у плетінні маскувальних сіток та відновленні громадського життя. Як журналістка Thebuchacity, Вікторія Шатило висвітлює історії бучанців, проєкти з відновлення громади, ініціативи волонтерів і військових, які захищали рідне місто. У своїх матеріалах вона прагне не лише документувати події, а й зберегти людські історії — як свідчення мужності, втрат і відродження після трагедії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Програма «СвітлоДІМ» діятиме до кінця року

Державна програма «СвітлоДІМ» передбачає фінансування закупівлі генераторів, інверторів, акумуляторів, сонячних панелей та іншого обладнання,...

Відповісти :

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Зараз переглядають

Інформаційна сесія для родин зниклих безвісти осіб

17 червня (сьогодні) о 13:00 у місті Ірпінь відбудеться інформаційна сесія для родин осіб, зниклих безвісти. Захід пройде на базі Київської обласної організації Товариства Червоного...

Програма «СвітлоДІМ» діятиме до кінця року

Державна програма «СвітлоДІМ» передбачає фінансування закупівлі генераторів, інверторів, акумуляторів, сонячних панелей та іншого обладнання, необхідного для підтримки роботи будинку під час відключень електроенергії. Завдяки програмі...

У Бучі відбудеться благодійний концерт Тетяни Лавської на підтримку 15 окремого полку морської піхоти

17 червня о 15:00 у Публічній бібліотеці Бучанської громади відбудеться благодійний концерт української артистки, авторки та виконавиці Тетяни Лавської. Мета заходу – збір коштів для...

На Всесвітньому медійному конгресі в Марселі Thebuchacity вивчало світові тренди та виклики у медіа

Понад 1300 учасників із 60 країн світу, сотні дискусій про майбутнє журналістики та головна тема, яка сьогодні хвилює кожну редакцію, – штучний інтелект. Серед української...

Понад 15 000 глядачів відвідали концерт Артема Пивоварова у Бучі

13 червня Буча стала першим містом у стадіонному турі Артема Пивоварова. Задовго до початку концерту біля стадіону почали збиратися люди — бучанці, мешканці із...

На Київщині наслідки ворожої атаки зафіксовані у п’яти районах області, постраждало троє людей

За інформацією КОВА, у ніч на 15 червня: У Бориспільському районі пошкоджено приватний житловий будинок. Чоловік отримав різані рани стопи, у жінки — струс головного...

Снайперський камуфляж та плащі-намети: як Бучанські мавки забезпечують фронт маскуванням

У червні 2022 року жителька Бучі Катерина Кондрашонок планувала просто зібрати нитки для волонтерів, а в результаті — створила власний рух «Бучанські мавки». Сьогодні...
Рекламаspot_img