Дезінформацію поширюють не лише ті, хто її створює
Повідомлення про аварії, можливі обстріли, небезпечні події чи надзвичайні ситуації привертають особливу увагу. Така інформація здається важливою, тому нею хочеться якнайшвидше поділитися з рідними, переслати у сімейний чат, групу ОСББ, робочий чат або друзям.
Однак, якщо інформація не перевірена, навіть репост із добрими намірами допомагає сумнівному повідомленню поширюватися далі.
У межах моніторингу Telegram-каналів Thebuchacity регулярно фіксує випадки, коли достовірна інформація отримує неточний контекст, припущення подають як встановлений факт, перебільшують масштаб події або стару новину видають за нову.
Саме тому перед тим, як натиснути кнопку «переслати», варто витратити хоча б хвилину на перевірку.
Якщо повідомлення хочеться негайно переслати – це привід зупинитися
Один із найпоширеніших інструментів маніпулятивної подачі – сильна емоція.
На неї можуть працювати слова й формулювання: «ТЕРМІНОВО», «УВАГА ВСІМ», «по всій області», «тотальний збій», «негайно», «прочитайте уважно».
Вони створюють відчуття терміновості й підштовхують читача діяти швидше, ніж перевіряти інформацію.
Наприклад, у Telegram-каналі «Труха Ірпінь Буча Гостомель» траплялися повідомлення з формулюваннями: «УВАГА ВСІМ! Всім жителям ІРПІНЯ, БУЧІ, ГОСТОМЕЛЯ СЬОГОДНІ терміново потрібно бути підписаними на…»
або:
«Бучанці та Гостомельці, з приводу ударів реактивними дронами! Прочитайте уважно!»
Такі формулювання самі по собі ще не означають, що інформація неправдива. Але емоційна й термінова подача має стати сигналом: перед поширенням потрібно перевірити зміст повідомлення та його джерело.
Що сильнішу емоцію викликає допис, то важливіше не поспішати з репостом.
Коли стара інформація перетворюється на «новину»
Ще один поширений спосіб ввести читача в оману – подати вже відому або давно актуальну інформацію як нову подію.
Наприклад, 14 вересня Telegram-канал Bucha Live опублікував повідомлення із заголовком: «У Бучі запрацювало відділення амбулаторної реабілітації: для ветеранів та родин загиблих безкоштовно».
Однак відділення працювало і раніше. У першоджерелі не повідомляли про його відкриття чи початок роботи, а нагадували про можливість отримати там послуги та пояснювали умови їх надання.
Тому формулювання «запрацювало» створює хибне враження, що відділення відкрилося саме зараз.
Це можна назвати створенням штучної новизни. Сам факт існування та роботи відділення є правдивим, однак неправильно переданий часовий контекст змінює сприйняття інформації.
Тому важливо перевіряти не лише дату Telegram-допису, а й:
- коли оприлюднене першоджерело
- коли насправді сталася подія
- чи повідомляє джерело про щось нове, чи лише нагадує вже відому інформацію
Навіть правдивий факт, поданий у неправильному часовому контексті, може ввести аудиторію в оману.
Шукайте першоджерело, а не лише канал, який переповів інформацію
Під час перевірки варто дістатися до джерела, яке безпосередньо володіє інформацією або відповідає за неї.
Якщо йдеться про рішення мережі магазинів – перевірте офіційні ресурси компанії.
Якщо повідомляють про кримінальну подію – шукайте інформацію поліції або інших правоохоронних органів.
Про пожежі та надзвичайні ситуації – перевіряйте повідомлення ДСНС.
Про рішення місцевої влади – офіційні ресурси міської ради, адміністрації чи іншого відповідального органу.
Про збій у роботі банку – офіційні повідомлення самого банку.
Важливо пам’ятати: канал, який опублікував інформацію, далеко не завжди є її першоджерелом.
«Пишуть очевидці» – ще не підтвердження
Telegram-канал «24/7 | Ірпінь, Буча, Гостомель, Ворзель, Бучанський район, Вишневе» опублікував повідомлення про те, що в люку теплотраси нібито знайшли муміфіковане тіло людини.
У повідомленні використовували формулювання на кшталт «за словами місцевих» та «люди кажуть». Водночас офіційного підтвердження від поліції чи інших відповідальних служб на момент перевірки знайти не вдалося.
Свідчення очевидця може бути важливим джерелом інформації, але саме по собі воно не завжди є достатнім підтвердженням події.
Очевидець може:
- бачити лише частину ситуації
- неправильно зрозуміти побачене
- переказувати слова іншої людини
- помилитися в деталях
- зробити власний висновок із того, що відбувається
Тому формулювання «нам повідомили читачі», «очевидці кажуть», «пишуть місцеві» потрібно сприймати як вказівку на джерело повідомлення, а не як доказ достовірності всіх наведених у ньому фактів.
Відрізняйте факт від припущення
У Telegram-дописах факти та припущення нерідко стоять поруч, через що читач може перестати помічати межу між ними.
Наприклад: «На місці працюють рятувальники» – це факт, якщо їхню присутність підтверджено.
«Там хтось загинув» – це припущення, поки інформацію про загибель людини не підтверджено.
Подібну конструкцію можна побачити у повідомленні Telegram-каналу «Труха Ірпінь Буча Гостомель»: «Вдруге атакували великий склад ліків під Борисполем» – є фактом, адже подія була підтверджена.
Однак далі в публікації зазначено: «Через атаки та тривоги логістика ускладнюється, тож восени можливі перебої з ліками та зростання цін».
Це вже прогноз щодо можливих наслідків. Щоб подавати таке твердження як обґрунтований прогноз, потрібні додаткові дані: інформація від постачальників, аптечних мереж, дистриб’юторів, виробників або профільних державних органів.
Тому під час читання варто запитати себе: що тут точно відомо, а що автор допису лише припускає?
Перевіряйте не лише факт, а й масштаб
Маніпуляція може полягати не в повністю вигаданій події, а в її перебільшенні.
Наприклад, технічна проблема в кількох установах може перетворитися у заголовку на «тотальний збій», окремий випадок – на проблему «по всій області», а тимчасові труднощі – на повідомлення, що послуга «взагалі не працює».
Саме тому важливо перевіряти не тільки запитання «це було чи ні?», а й: де саме це сталося, скількох людей або установ стосується, скільки часу тривало, чи підтверджений заявлений масштаб.
Пересилання «про всяк випадок» також поширює інформацію
Фрази: «Не знаю, чи правда, але скину», «На всяк випадок попереджаю», «Кажуть, що…» не роблять неперевірене повідомлення безпечнішим.
Для наступної людини інформація може навіть виглядати переконливіше, адже її надіслав знайомий, родич або колега – людина, якій вона довіряє.
Так виникає ланцюг: автор невідомий, джерело не встановлене, підтвердження немає, але повідомлення десятки разів переходить із чату в чат і поступово починає сприйматися як достовірне.
Тому перед пересиланням варто поставити собі просте запитання: «Чи знаю я достатньо, щоб рекомендувати іншим довіряти цій інформації?»
Що перевірити перед репостом:
- Хто повідомив про це першим?
Чи можна знайти першоджерело, а не лише десятки однакових перепублікацій? - Коли сталася подія?
Дата публікації та дата самої події можуть не збігатися. - Чи є підтвердження?
Пошукайте повідомлення відповідального органу, установи, компанії або кількох незалежних надійних джерел. - Чи не видали припущення за факт?
Звертайте увагу на слова «можливо», «ймовірно», «кажуть», «очевидці повідомляють». - Чи відповідає заголовок тексту?
Іноді заголовок значно категоричніший або сенсаційніший за сам зміст. - Чи не перебільшений масштаб?
Перевірте формулювання «всі», «всюди», «по всій області», «тотальний», «масово». - Чи не намагаються змусити вас діяти негайно?
Заклики терміново переслати повідомлення – ще одна причина спочатку перевірити його.
Якщо перевірити інформацію не вдалося – краще її не поширювати.
Інформаційний простір формують не лише медіа та Telegram-канали. Його щодня формують тисячі людей, які вирішують, що робити з отриманим повідомленням: одразу переслати його далі чи спочатку перевірити.
Раніше ми писали: 5 найпоширеніших прийомів інформаційної маніпуляції
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу довільним донатом чи підпискою у MonoBase.
