Медіа Thebuchacity продовжує аналізувати Telegram-канали, які публікують новини про Київщину. До моніторингу входить 10 популярних каналів із тисячами підписників. Протягом 15 липня – 15 серпня ми звертали увагу на те, як поширюють новини, як їх змінюють та як подають.
Ми виявили 5 найпоширеніших прийомів інформаційної маніпуляції:
1. Використання емоційно забарвленої лексики.
2. Виривання інформації з контексту та замовчування деталей.
3. Маніпуляція цифрами.
4. Поширення неперевіреної інформації.
5. Подача реклами як новини.
Маніпуляція може містити правдиві факти, справжні фотографії, реальні цитати й точні цифри, але водночас підштовхувати читача чи глядача до помилкового висновку, подавати інформацію неповно і змінюючи її початкову суть. У маніпультивних повідомленнях автор може приховати частину інформації, змінити акцент або додати емоційне оцінювання.
Особливо швидко такі повідомлення поширюються в соціальних мережах і Telegram-каналах. Люди часто реагують на заголовок, не читаючи матеріал повністю.
Як зрозуміти, читаючи новину, що нас не просто інформують, а намагаються непомітно підштовхнути до певного висновку? Розглянемо на прикладах публікацій, які ми виявили проводячи моніторинг.
№1. Емоційно забарвлена лексика
Автор використовує слова, які викликають страх, гнів, тривогу, обурення або співчуття ще до того, як читач ознайомиться з фактами. Такі повідомлення часто містять фрази: «Терміново», «Шок», «Дивіться повне відео», «Усі подробиці тут». Один із прикладів — публікація Telegram-каналу «Труха Ірпінь, Буча, Гостомель»: «У Києві парочка влаштувала інтим прямо на пляжі. Повне відео без цензури на каналі…»
Мета такого допису — не поінформувати вас. Його завдання — викликати емоцію, цікавість, аби перейти за посиланням і підписатися на черговий анонімний ресурс. Це типовий прийом маніпуляції увагою: спочатку вам показують провокативний або тривожний фрагмент, а потім створюють відчуття, що головна інформація прихована десь в іншому місці.Також цей прийом часто використовують під час повітряних атак, коли люди перебувають у стані тривоги та шукають оперативну інформацію.
Ще один приклад — поширення слів радника Президента України Сергія Бескрестнова («Флеша») про поведінку під час повітряної тривоги у великих магазинах.
У ТГ-каналі Кмївщина не спить його публікацію подали так: «Коли оголошується тривога — негайно втікайте з магазинів “Епіцентр”, у вас є кілька хвилин, щоб відійти на достатню відстань від них».
Однак у першоджерелі «Флеш» повідомив, що під час повітряної тривоги не варто залишатися у приміщеннях великих магазинів, а «Епіцентр» навів як приклад. Згодом він уточнив, що рекомендація стосується не лише цієї мережі, а й інших великих супермаркетів і торговельних об’єктів.
У поширеній публікації цей контекст зник. Через акцент лише на «Епіцентрі» у читача може скластися враження, що існує окрема або підвищена загроза саме для магазинів цієї мережі. Додатково нейтральне формулювання «залишити приміщення» замінили емоційнішим «негайно втікайте», що посилює тривожність і робить повідомлення більш сенсаційним.
Емоційна лексика не завжди є маніпуляцією. Однак вона стає маніпулятивною, коли підмінює факти, нав’язує оцінку або створює значно драматичніше враження, ніж дозволяють реальні обставини. У такому випадку емоція змушує людину швидко реагувати:відкрити публікаціюзалишити коментарпоширити повідомленняобуритися або злякатисяприйняти запропонований автором висновок без перевіркиКоли людина відчуває страх або гнів, вона може менше уваги приділяти джерелу, даті, доказам та контексту.
Емоційні формулювання не доводять неправдивість повідомлення. Проте вони є сигналом, що інформацію потрібно читати особливо уважно, відокремлюючи підтверджені факти від оцінок автора.
№2. Виривання інформації з контексту та замовчування деталей
Трапляється публікації, в яких автор повідомляє правдивий факт, цитату або цифру, але не надає інформації, необхідної для правильного розуміння події.
До цього прийому належать:
- скорочення цитати
- приховування важливих частин документа
- відсутність дати
- замовчування стадії ухвалення рішення
- ігнорування позиції іншої сторони
- використання старих фото або відео в новому контексті
Як приклад — новина, де використали уривок відео з керівником Офісу Президента Кирилом Будановим.Telegram-канали «Київщина не спить» та «Це Ірпінь, Гріша» опублікували відео із заголовком: «Війна зараз у глухому куті, — голова Офісу Президента Буданов».
Після такого формулювання може здатися, що Буданов назвав безвихідною загальну ситуацію для України та росії. У відео Буданов говорив про становище росії: «Війна, по суті, для них у глухому куті. Є якісь бойові дії: просування, без просування, є наші просування, їхні… Стратегічно вона давно вже в куті».
Зверніть увагу на пропущену фразу «для них». Тобто йшлося про стратегічний глухий кут для росії, а не про безвихідь для України. Це приклад виривання інформації з контексту. Канал використовує справжнє відео та реальну цитату, але прибирає кілька важливих слів. Через це зміст висловлювання змінюється.
Часто люди не дивляться відео, а читають лише заголовок або короткий підпис до нього. У результаті вони запам’ятовують не те, що насправді сказала людина, а інтерпретацію, яку запропонував Telegram-канал. Далі такий допис поширюють, не перевіряючи першоджерело, і маніпулятивне формулювання починає сприйматися як достовірний факт.
Щоб не потрапити на таку маніпуляцію, знайдіть повне відео, поширене першоджерелом, та перегляньте його.
Ще один приклад – телеграм-канал Київщина не спить поширив пост із цитатою: «Україна ніколи не вступить у НАТО – Залужний».
Ми почали аналізувати: про що ця публікація, звідки взята, чи дійсно це слова Залужного.Так, Валерій Залужний справді сказав фразу, близьку до формулювання у дописі. Але коротка публікація без пояснення контексту може вводити аудиторію в оману.
Першоджерелом поширення стала публікація «Європейської правди» від 3 серпня 2026 року. Видання повідомило, що його кореспондент був присутній на загальній нараді керівників закордонних дипломатичних установ у Києві, де відбувалася дискусія про євроатлантичну інтеграцію.
За повідомленням видання, Залужний сказав: «Дуже добре знаю НАТО. Років 12, мабуть, особисто займався тим, щоб ми оволоділи стандартами НАТО, і слухав кожного року казки про те, що ось-ось-ось ми вступимо в НАТО. Ніколи ми в нього, на жаль, не вступимо!»
Отже, сама цитата не вигадана. Її також передали Reuters, The Guardian та інші міжнародні медіа. Втім, це була не офіційна заява про зміну державного курсу України і не повідомлення про ухвалене рішення НАТО. Залужний висловлював власну критичну оцінку перспектив членства України в нинішньому Альянсі.
Коротка публікація є контекстуально неповною і може мати ознаки маніпуляції через:
- подання особистого прогнозу як беззаперечного факту
- замовчування аргументів
- відсутність пояснення
- використання категоричного слова «ніколи», яке посилює емоційне враження
Коректніше було б написати так: «Залужний заявив, що не вірить у перспективу вступу України до НАТО, та розкритикував військові доктрини Альянсу. Це його оцінка, а не офіційне рішення України чи НАТО».
Прийом №3. Маніпуляція цифрами
Числові дані подають вибірково або без контексту, створюючи враження точності й об’єктивності. Водночас сама цифра може не пояснювати реального масштабу явища.
29 липня ТГ-канал Київщина 24/7 опублікував новину з таким заголовком: «До 50% іноземців можуть служити в українській армії – Федоров».
Цифра велика й одразу привертає увагу. Джерело інформації екс Міністр оборони Михайло Федоров. Після такого формулювання може здатися, що іноземці становитимуть половину всієї української армії.
Шукаємо першоджерело: 12 червня Федоров повідомив про відкриття ринку рекрутингу іноземців для підсилення бойових підрозділів: «Наша мета — до 30-50% посад штурмовиків та піхотинців заповнити іноземцями…», — зазначив Михайло Федоров у своєму дописі. Ось звідки взялася цифра 50%, що не є поточною часткою іноземців. Це озвучена мета або припущення щодо майбутнього рекрутингу на посади штурмовиків та піхотинців. У повідомленні немає інформації, скільки іноземців служить зараз, якої кількості посад стосується ця частка та протягом якого часу її планують досягти.
Схожа проблема виникає і з цифрою 7 000 доларів, про яку також згадували у тій же публікації: «штурмовики нині можуть отримувати до $7 тисяч».
Без пояснення може здатися, що таку суму регулярно отримуватимуть усі штурмовики. Але потрібно уточнювати, кому саме доступна виплата, за яким контрактом, за яку кількість бойових днів та з яких складових формується загальна сума.
Це один із прикладів маніпуляції цифрами у піблікаціях. Самі числа можуть бути реальними, але без бази порівняння, абсолютних значень, часового періоду та умов вони створюють спрощене або перебільшене уявлення про подію.
Побачивши велику цифру, запитайте: це вже наявний показник, чийсь прогноз чи лише поставлена мета? Кого саме він стосується і за який період? Цифри створюють враження точності, але стають інформативними лише разом із повним контекстом.
Прийом №4. Поширення неперевіреної інформації
Телеграм-канали боряться за швидкість та сенсаційність, тому аби першими опублікувати пост, не перевіряють джерело інформації.
Як приклад, Telegram-канал «Ірпінь Гріша» поширюють інформацію від читатчів каналу, які надсилають їм новини у бот.
2 серпня на сторінці каналу була опублікована новина про те, що на кар’єрі СМУ нібито загинула дитина.
У публікації припущення фактично подали як факт: спочатку написали, що «потонула маленька дівчинка», а лише наприкінці зазначили, що офіційного підтвердження від поліції та ДСНС немає. Також автори посилаються лише на анонімну очевидицю, а присутність рятувальників, поліції та ритуальної служби використовують як непряме підтвердження трагедії. Проте приїзд служб сам по собі не доводить, що дитина загинула.
Заклик надсилати додаткову інформацію в анонімний бот може допомогти знайти очевидців, але також стимулює появу нових неперевірених версій. У такій ситуації редакція перед публікацією мала б насамперед звернутися до поліції, ДСНС, медиків або місцевої влади.
Це приклад поширення неперевіреної інформації, де також є елементи емоційної маніпуляції. Коли автор висловлює власний висновок, прогноз або припущення, але формулює його так, ніби воно вже підтверджене документами, дослідженнями чи офіційними даними.
Це один із найпоширеніших прийомів у заголовках, політичних повідомленнях і дописах анонімних Telegram-каналів.
У тексті може бути реальна подія, але її причини, наслідки або мотиви учасників автор визначає самостійно.
Основні ознаки маніпуляції тут:
- підміна припущення фактом
- емоційне нагнітання
- посилання на анонімне джерело
- використання непрямих ознак як доказу
- замовчування основних деталей
- публікація непідтвердженої інформації про можливу смерть дитини
Коректніше було б написати так: «В Ірпені перевіряють інформацію про можливу надзвичайну подію на кар’єрі СМУ. За словами очевидців, на місце прибули рятувальники та поліція. Офіційного підтвердження загибелі дитини наразі немає».
Прийом №5. Подача реклами як новини
Telegram-канал «Труха», який ми вже згадували, під час ворожої атаки публікував дописи з рекламою іншого каналу. У повідомленні закликали підписатися на ресурс, де нібито в режимі онлайн показують рух «шахедів» і ракет. Наприкінці допису справді була позначка «реклама». Втім рекламний характер повідомлення не робить таку інформацію автоматично надійною чи безпечною.
Маніпуляція тут побудована на страху: людині натякають, що без переходу за посиланням вона може пропустити важливу інформацію про небезпеку. Натомість замість перевірених даних користувач може потрапити на канал із великою кількістю реклами, сумнівними повідомленнями, неперевіреними прогнозами або вимогою підписатися ще на кілька ресурсів.
Ще один приклад публікації ТГ-каналу Труха, де інформація подається заради підписки на інші канали.
Не переходьте за такими посиланнями. Стежте за повідомленнями перевірених медіа.
Алгоритм перевірки інформації
Часто в одному дописі чи новині поєднують одразу кілька маніпулятивних прийомів. Як їх розпізнати?
Крок 1. Прочитайте не лише заголовок, а всю публікацію
Зверніть увагу, чи справді текст підтверджує те, про що заявлено в заголовку. Іноді саме заголовок є маніпулятивним, а зміст подає інформацію зовсім інакше.
Крок 2. Визначте першоджерело інформації
З’ясуйте, звідки вона походить:офіційний документ;заява посадової особи чи установи;допис у соцмережах;відео;анонімний Telegram-канал чи інший ресурс;повідомлення очевидця.
Крок 3. Відокремте факти від оцінок
Запитайте себе:що точно сталося;що є підтвердженим фактом;що є припущенням або оцінкою автора;що є прогнозом;що ще не підтверджено.
Крок 4. Перевірте контекст
Зверніть увагу на:
- дату публікації
- місце події
- повну цитату, а не окремий її фрагмент
- стадію ухвалення рішення (ініціатива, законопроєкт, ухвалений закон тощо)
- позицію іншої сторони
- за яких обставин були зроблені фото чи відео
Крок 5. Перевірте цифри
Якщо в дописі є статистика або інші числові дані, з’ясуйте:
- джерело інформації
- абсолютні значення
- період, якого стосуються дані
- з чим саме їх порівнюють
Крок 6. Знайдіть публікацію у незалежних медіа
Якщо десятки каналів перепублікували одне й те саме повідомлення, це не означає, що інформація підтверджена. Перевірте, чи повідомляють про певну новину у незадежних медіа.
Раніше ми писали: Чому люди вірять фейкам та реагують на маніпуляції: як працює наш мозок
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу довільним донатом чи підпискою у MonoBase.
