Мешканці Бучанської громади щодня дізнаються про повітряні тривоги, аварії, перекриття доріг, рішення місцевої влади, зміни тарифів та інші важливі події з Telegram-каналів. Для багатьох це найшвидший і найзручніший спосіб отримувати новини. Водночас оперативність не завжди означає точність: у повідомленнях можуть зникати важливі уточнення, припущення перетворюватися на факти, а неперевірені деталі — подаватися з посиланням на офіційні установи.
Медіа Thebuchacity проаналізувало публікації в Telegram-каналах, які поширювали новини Київщини протягом 1-15 липня. До моніторингу увійшли 10 популярних каналів із тисячами підписників:
- Бучанський інсайдер
- «Це Ірпінь, Гріша | Київ, Буча, Гостомель»
- BUCHA LIVE
- «Труха. Ірпінь Буча Гостомель»
- PARTISAN
- «Київщина 24/7»
- ITV News Ірпінь Буча Гостомель Бородянка
- «24/7 | Ірпінь, Буча, Гостомель, Ворзель, Київ, Бучанський район»
- «Київщина не спить | Ірпінь | Буча | Вишневе»
- «Інформатор БІГ»
Ми звертали увагу на повідомлення без конкретних джерел, перекручені новин, непідтверджені подробиці та рекламу без належного маркування.
На конкретних прикладах пояснимо, чому деякі повідомлення здаються переконливими, як на них реагує наш мозок і чому навіть одна неточна деталь може вплинути на рішення, поведінку та відчуття безпеки мешканців громади.
Фейк — це повністю або частково неправдиве повідомлення, яке подають як достовірний факт. Маніпуляція може ґрунтуватися на реальній події, але спотворює її сприйняття через замовчування важливих обставин, перебільшення, емоційний заголовок, неточні формулювання або вирвані з контексту деталі.
Щоб викрити фейк можна перевіривши сам факт. Щоб розпізнати маніпуляцію, потрібно проаналізувати контекст, джерела та спосіб подання інформації.
Мозок обирає швидке пояснення
Щодня людина отримує більше інформації, ніж здатна ретельно перевірити. Тому мозок використовує спрощені механізми: сприймає знайомі формулювання, емоційні повідомлення та твердження, які відповідають уже сформованим переконанням.
Особливо швидко поширюються новини про небезпеку. Повідомлення про можливий обстріл, евакуацію, аварію, подорожчання або загрозу здоров’ю викликає бажання негайно попередити близьких. Людина може переслати допис навіть із застереженням: «Не знаю, чи це правда, але краще майте на увазі». Так неперевірена інформація отримує тисячі переглядів ще до появи повідомлень від відповідальних служб.
Коли прогноз видають майже за факт
Останнім часом у Telegram-каналах часто поширюють повідомлення про можливі обстріли з посиланнями на «моніторів» або «джерела». Такі дописи з’являлися, зокрема, у каналах «Це Ірпінь, Гріша», «Київщина не спить», «Київщина 24/7», «Bucha Live».
Однак із публікацій часто незрозуміло, хто саме зробив прогноз, на підставі яких даних і наскільки компетентним є це джерело.
Фрази «є загроза», «можлива масована атака», «будьте уважні» або «монітори попереджають» звучать переконливо, але без посилання на конкретне першоджерело, тому їх зазвичай неможливо перевірити.
Тут працює ефект авторитету: слово «монітори» сприймається як джерело. Водночас анонімний канал не має доступу до повної інформації про дії російської армії та не може достовірно передбачити час і масштаби атаки.
У питаннях безпеки необхідно реагувати на офіційні сигнали повітряної тривоги та повідомлення Повітряних сил, ДСНС, військових адміністрацій і місцевої влади.
Правдива новина з неточними деталями
10 липня Telegram-канал «Київщина не спить» повідомив: «На Київщині жінка намагалася продати власну новонароджену дитину за 20 000 доларів».
Основний факт був реальним. За офіційною інформацією Нацполіції, правоохоронці затримали жительку Київської області, яку підозрюють у продажі новонародженого сина. Однак у короткому переказі змінили кілька важливих деталей.
Канал зазначив, що жінці 35 років, хоча поліція повідомляла про 30-річну підозрювану. Із заголовка випливало, що подія сталася на Київщині. Насправді передачу дитини та затримання зафіксували на Івано-Франківщині, а з Київською областю жінку пов’язувало місце проживання.
Змінилися й дієслова. У дописі жінка лише «намагалася продати» дитину та «планувала» оформити фіктивний договір. За інформацією поліції, дитину вже передали, гроші отримали, а договір уклали.
Цей допис не був повністю вигаданим, але під час скорочення змінилися вік, географія та послідовність подій. Мозок може не помітити таких неточностей, оскільки загальна історія здається зрозумілою і правдоподібною.
Як непідтверджена деталь стає «офіційною»
Після російської атаки на Вишневе в ніч на 6 липня у каналі «Це Ірпінь, Гріша» з’явилося повідомлення, що жителів нібито евакуюють до Ірпеня, Бучі, Боярки, Білогородки та Чайок. Джерелом назвали Бучанську районну державну адміністрацію.
Факт евакуації відповідав дійсності: через загрозу повторної детонації з небезпечної території вивезли близько 500 людей. Офіційно також повідомляли про організацію тимчасового розміщення.
Однак у доступних повідомленнях Бучанської РДА та Київської ОВА не було переліку населених пунктів, наведеного Telegram-каналом.
Зокрема, начальник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомляв, що для людей, які не могли повернутися до своїх осель, організували тимчасове розміщення.
«Людей приймають у підготовлених пунктах тимчасового перебування, модульних містечках та закладах соціальної сфери. Кожен отримує необхідну допомогу, гуманітарну підтримку, а за потреби — медичний і психологічний супровід», — зазначав очільник області.
Тут спрацювала поширена схема маніпуляції: реальна подія, посилання на державну установу та додана подробиця, якої немає у першоджерелі. Через згадку про РДА читач може автоматично сприйняти весь допис як офіційний. Повідомлення побачили понад 44 тисячі підписників каналу.
Як емоційна подача створює плутанину
9 липня Telegram-канали «Це Ірпінь, Гріша» та Bucha Live поширили повідомлення про можливе підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті Києва.
«З 15 липня проїзд у столичному метро та наземному транспорті може коштувати 30 грн. Також готується підвищення тарифів на воду, — депутат Київради Ємець», — йшлося в публікації.
Джерелом став допис депутата Київської міської ради Леоніда Ємця від 3 липня. Він заявив, що Київрада не збереться на пленарне засідання та не встигне розглянути його проєкт рішення щодо заборони підвищення тарифів. На цій підставі депутат припустив, що нова вартість проїзду запрацює із 15 липня.
Повідомлення супроводжувало згенероване штучним інтелектом зображення золотого метро. Воно не містило додаткової інформації, але посилювало емоційне сприйняття та створювало асоціацію з надмірною дорожнечею.
Станом на 9 липня проєкт підвищення тарифів справді існував. Київська міська державна адміністрація раніше повідомляла про намір установити вартість разової поїздки на рівні 30 гривень, а запропонованою датою було 15 липня. Однак процедура ще тривала, тому йшлося про заплановані зміни, а не про остаточно підтверджений тариф.
Коректно було б написати: «Із 15 липня у Києві планують підвищити вартість разової поїздки до 30 гривень. Проєкт ще проходить погодження. Депутат Київради Леонід Ємець вважає, що тариф запрацює у визначений термін».
Фраза «може коштувати 30 гривень» формально не стверджувала, що рішення вже ухвалене. Проте читачам не пояснили, від чого залежить підвищення і на якому етапі перебуває процедура.
А додаткова згадка про подорожчання води не містила конкретного рішення, документа або дати. Об’єднання двох чутливих тем могло створити враження масштабного та неминучого підвищення цін.
Як припущення перетворюється на факт
Новину підхопили інші Telegram-канали. Зокрема, «Київщина не спить» написав: «Уже з 15 липня проїзд у метро та наземному транспорті Києва вартуватиме 30 грн — депутат Київради Леонід Ємець».
У цьому повідомленні зникло слово «може». Прогноз перетворився на однозначне твердження.
Саме так часто спотворюється інформація: «проєкт погоджують» перетворюється на «рішення ухвалили». Під час кожного наступного переписування з новини зникають уточнення та застереження, а залишається найбільш гучна частина.
Увечері канал «Це Ірпінь, Гріша» повідомив, що підвищення нібито відклали, оскільки проєкт проходив погодження. Наступного дня там написали про «плутанину з тарифами», а згодом — про офіційне подорожчання.
11 липня КМДА офіційно повідомила, що з 15 липня разова поїздка у комунальному транспорті коштуватиме 30 гривень. Отже, прогноз зрештою справдився. Проте це не робить автоматично точними всі попередні публікації: на момент їхнього поширення остаточне рішення ще не було офіційно підтверджене.
Цей приклад показує різницю між прогнозом і фактом. Заява депутата може бути інформаційним приводом, але не замінює офіційного рішення, документа та визначеної дати набуття ним чинності.
Прихована реклама стала нормою
Рекламні публікації мають бути чітко відокремлені від редакційного контенту та позначені словами «Реклама» або «На правах реклами». Втім ТГ-канали не є медіа і часто не послуговються стандартами та Законами України «Про медіа» та «Про рекламу», тому, для прикладу, уТГ-каналах Ірпінь, Гріша; 24/7 та Bucha Live комерційні дописи можна побачити як звичайну новину, — без відповідного маркування.
Така подача є прихованою рекламою та вводить аудиторію в оману.
Чому неправда поширюється швидше
Одна з причин поширення неправди — ефект новизни. Незвичне, тривожне або сенсаційне повідомлення сильніше привертає увагу та викликає бажання поділитися ним. Новини про небезпеку, підвищення цін чи можливі обмеження безпосередньо стосуються повсякденного життя, тому швидко спричиняють страх, гнів або обурення.
Емоційне зображення, різкий заголовок і конкретна дата додатково створюють відчуття невідкладності. Мозок людини частіше реагує на загальне враження, ніж перевіряє, чи рішення вже ухвалене, а джерело правильно процитоване.
Повторення, у даному випадку поширення інформацію на різних майданчиках (ТГ-каналах) також створює ефект правдивості: що частіше людина бачить певне твердження, то знайомішим і правдоподібнішим воно може здаватися. Тому прогноз, який кілька каналів переписали як факт, поступово починає сприйматися як підтверджена інформація.
Які наслідки можуть бути? Люди ухвалюють рішення на підставі неповних даних, поширюють паніку, втрачають довіру до медіа та офіційних установ або продовжують вірити в початкове повідомлення навіть після уточнення чи спростування фейку.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу довільним донатом чи підпискою у MonoBase.
