У колекції митця пів сотні прапорів з різними малюнками: емблемами військ, патріотичними надписами, символами, елементами петриківського розпису та язичницької культури. Яскраві та з глибоким смислом прапори підтримують бойовий дух військових та додають настрою у боротьбі з ворогом. А також є своєрідним оберегом.
Мешканець Горенки, що на Київщині, тероборонівець, волонтер, художник та патріот Олександр Лихошерст, у вільний час створює оригінальні роботи. Таким чином він намагається підбадьорити військових та реалізовує свій творчий потенціал, адже він професійний художник.
Раніше писав картини, які реалізовував на виставках, працював майстром з виготовлення та декорування камінів, також розписував храм. Після повномасштабного вторгнення росіян його творча діяльність видозмінилася та набула нового сенсу.
Одразу після звільнення Київщини від окупантів, чоловік створив серію картин українських діячів та революціонерів таких як: Степан Бандера, Роман Шухевич, Євген Коновалець, Ярослав Стецько. Згодом виникла ідея писати прапори, які створює на основі будь-яких непотрібних тканин.
Часто до Олександра звертаються бойові підрозділи та роблять замовлення. Художник розписує полотно акриловими фарбами та передає на фронт. Скільки таких прапорів відправив військовим, вже збився з ліку.
Головне, що захисники радіють, коли отримують у подарунок унікальний прапор, які охоче вішають у своїх окопах чи тимчасових помешканнях. «Такий прапор дуже легко швидко зняти і, будь-як склавши, кинути у торбу, – звертає увагу Олександр і показує, згарбуючи, немов ганчірку, розписане полотно. – Це дуже зручно, особливо на передовій, де доводиться часто змінювати місце перебування».
Також Олександр Лихошерст співпрацює з волонтерами з Бучі та Гостомеля, які допомагають ВПО, дітям з інвалідністю, військовим. Його роботи купують за кордоном, а виручені кошти використовують для потреб українських військових, дітей.
Кілька його унікальних прапорів прикрашають подвір’я мешканців Горенки, у яких під час бойових дій було знищено будинки. Так, митець хоче підтримати тих, хто постраждав під час війни. Адже сам він пережив чимало випробувань у страшні дні наступу росіян.
Олександр пригадує, як доводилося захищати рідний край, шукати місцевих, хто не виїхав, рятувати поранених, закопувати мертві тіла односельчан. Маючи бойовий досвід та знаючи кожен закуток місцевості, він співпрацював із ЗСУ, щоб не допустити прориву ворога за межі Горенки. Страшні, складні бої точилися там у лютому та березні 2022 року.
Тому зараз пережиті події відображаються спочатку у творчій уяві чоловіка, а потім митець робить ескіз та береться за пензлик і фарби, щоб перенести ідею на тканину. Інколи тканина сама спонукає до створення певного малюнка.
Часом, люди надихають відобразити їхню силу духу та витримку. Або ж сама тканина вимальовує образи. Наприклад, старе простирадло у ромашки – ніби просило додати на нього бичка, який пасеться на квітучому полі. Так, вийшов веселий дитячий малюнок, який Олександр хоче передати дітям-сиротам, щоб порадувати їх.
Є кілька прапорів із дітками: дівчинка, в руках якої пістолет. «Це реальна історія про дитину, якій під час бойових дій у селі не було чим гратися і їй дали зброю замість іграшки…» – з болем на душі пригадує Олександр.
Багато його робіт місять патріотичні елементи: герб, синьо-жовтий стяг, козаки та надписи, які відправляють ворога до пекла та подалі від української землі.
Прапор, на якому зображена жінка, яка поклала автомат і годує дитину – символічна відповідь тим чоловікам, які намагаються ухилятися від війни.
У свої роботи митець закладає глибоке смислове значення, робить щиро і з душею. А також прагне нести більше позитиву, який зараз усім потрібен. Колекцію радянської літератури та листівок він оригінально використав створивши картини-аплікації. Серед яких – вийшов чудовий унітаз.
«Намагаюся бути корисним, допомагати військовим, які зараз продовжують захищати нашу землю», – звертає увагу Олександр, який поєднує творчість, волонтерство та службу в територіальному добровольчому формуванні.
