Thebuchacity продовжує роботу над меморіальним проєктом «Герої Бучі: Назавжди в строю», присвяченому вшануванню пам’яті Воїнів із Бучі, які загинули, захищаючи Україну.
Мета нашого проєкту – розповісти про Героїв як про реальних людей, а не лише як про цифри у статистиці. Ми хочемо зберегти пам’ять про їхнє життя, про те, ким вони були, чим жили, що любили, як працювали й кого надихали.
Сьогодні ми розповімо про Сергія Кушнірука.
Мирне життя
Сергій Кушнірук народився 3 липня 1969 року у родині шахтарів у Первомайську на Луганщині. Отримав освіту інженера-технолога в Алчевському гірничо-металургійному інституті.
Проходив строкову службу у внутрішніх військах. Перше бойове хрещення отримав у 1988 році під час Сумгаїтського погрому в Азейбарджані (заворушення в азербайджанському місті Сумгаїт, спричинені загостренням суспільно-політичної ситуації в Нагірному Карабасі, що призвели до погромів вірменського населення).
Після демобілізації пішов працювати в міліцію, а у 90-х долучився до спецпідрозділу «Беркут» – боровся з бандитизмом та брав участь у звільненні заручників. У цей час Сергій отримав позивний «Добрий», який із ним залишився назавжди.
На початку 2000-х працював в охороні, де пройшов шлях від охоронця до заступника директора охоронного підприємства. Згодом заснував своє приватне охоронне підприємство та очолив обласну Луганську організацію ВГО «Українська служба порятунку». Мріяв відродити роботу служби рятувальників.
«Сергій був дуже комунікабельний, генерував різні ідеї, постійно навчався чомусь новому, читав багато книжок, був природженим керівником та правдолюбом. Він був дійсно дуже доброю людиною, навколо якої завжди були друзі, знайомі. До нього звертались інші люди за порадами.
У вільний час любив проводити час з родиною на природі. Завжди з дітьми займався збиранням дров, готуванням їжі», – пригадує дружина Героя Олена Кушнірук.
Боротьба за свободу
11 травня 2014 пішов добровольцем у батальйон «Айдар». Увійшов до складу розвідувальної групи особливого призначення, що діяла у захопленому бойовиками Луганську.
Завдяки розвідувальним даним, переданим групою, артилерія та авіація знищили пункти розташування бойовиків на базі відпочинку «Діброва» у Миколаївці (Донецька область). Силами групи в Луганську було знищено близько 50 бойовиків і 2 одиниці бронетехніки.
Загибель
Сергій загинув 11 липня 2014 у Луганську під час виконання бойового завдання.
У Воїна залишились дружина та троє дітей: двоє синів та донька. Наразі родина мешкає у Бучі.
Вшанування памʼяті
Портрет Сергія Кушнірука розміщений на меморіалі «Стіна памʼяті полеглих за Україну» у Києві: секція 1, ряд 4, місце 30.
Також його пам’ять вшанована на інформаційному кубі на Алеї борців за Незалежність у центрі Бучі.
Вічна пам’ять та слава Герою!
Підтримано коштами шведської допомоги розвитку. Зміст матеріалу є відповідальністю Thebuchacity і не обов’язково відображає позицію Sida чи Уряду Швеції.
