П’ятниця, 23 Січня, 2026
-5.6 C
Bucha
ThebuchacityБучаСтарі світлини зібрали близько 1000 лайків та більше 140 коментарів

Старі світлини зібрали близько 1000 лайків та більше 140 коментарів
С

Якою була Буча раніше?

Напередодні Дня міста Thebuchacity запустило нову рубрику #бучаностальджі, що була покликана відтворити атмосферу минулих років.

Переглядаючи старі світлини, наші підписники та підписниці поринули у спогади про культові місця та заклади, які колись були улюбленими серед жителів.

Кінотеатр «Зоряний»

Фото Івана Лисенка з фейсбука, група «Буча: від початку дотепер. Краєзнавство»

Кінотеатр «Зоряний» був однією з найпопулярніших локацій у Бучі, де збиралися жителі різного віку, щоб насолодитися переглядом фільмів. Особливо тепло згадують дитячі сеанси, вартість яких становила всього 10 копійок.

Для дорослих відвідувачів вартість квитків залежала від розташування ряду в залі: найдешевшими були місця в перших рядах – 25 копійок, центральні коштували 35 копійок, а найдорожчі, верхні місця, обходилися в 45 копійок.

Популярність кінотеатру була настільки великою, що на деякі сеанси були черги, – пригадують підписники. Особливо великий ажіотаж викликали фільми «Знахар» та «Приборкання норовливого», квитки на які було практично неможливо придбати.

Кінотеатр «Зоряний» також асоціюється з індійським кіно, яке було справжнім феноменом свого часу. Серед таких фільмів – «Танцор Диско» та «Всемогущий». Часто на перегляд цих стрічок організовували походи для шкільних класів, що додавало особливої атмосфери до колективного перегляду та сприяло згуртуванню дітей.

Магазин «Хлібний»

Фото із групи у фейсбуці «Буча: від початку дотепер. Краєзнавство»

Магазин «Хлібний» був одним з найулюбленіших магазинів мешканців Бучі у 80-90-х роках, який нині асоціюється з ароматом свіжої випічки та чималими чергами. Місцеві жителі з ностальгією згадують місце, де можна було купити найсмачніший хліб, плетінки, бублики, тістечка.

У магазині продавали справжній сільський хліб, випечений за традиційними рецептами, а величезні пухкі бублики коштували лише 5 копійок. Молоко продавалося на розлив із бідонів.

Однією з особливих згадок є обмін сифонів для мінеральної води. Діти часто бігали до магазину з порожніми сифонами, щоб наповнити їх газованою водою.

Дитяче кафе «Казка»

Фото із групи у фейсбуці «Буча: від початку дотепер. Краєзнавство»

Дитяче кафе «Казка» було місцем щасливих миттєвостей для багатьох поколінь бучанців. Це було місце, куди бігли не лише діти, але й дорослі, щоб відчути атмосферу тепла та затишку. Багато хто зізнається, що іноді прогулював уроки, щоб хоча б на мить зануритися в казковий світ цього кафе. Також там святкували дитячі дні народження.

Особливою пам’яткою «Казки» був автомат-програвач пластинок, де за 5 копійок можна було вибрати улюблену мелодію, яка лунала на весь заклад.

Морозиво з автомата – це ще один незабутній смак дитинства. Його подавали з натуральним варенням із пелюсток троянд, що робило цей десерт по-справжньому унікальним і неповторним.

А казкові будиночки, які стояли у кафе, створювали відчуття справжньої казки. Це місце було оазисом дитячих фантазій і пригод, де кожен міг відчути себе героєм власної історії.

Дитячий майданчик «Гулівер»

Фото із групи у фейсбуці «Буча: від початку дотепер. Краєзнавство»

Гулівер – розважальний комплекс, який ще в 90-х роках був центром дитячого життя у дворах будинків Вокзальна, 101 (ниині – Захисників України) та Енергетиків, 2. Діти з різних куточків Бучі збиралися на цьому майданчику. Було багато пригод, серед яких і перевірка сміливості: вибратися на шляпу Гулівера.

Це був справжній дворовий досвід, де вчилися дружби, відвазі та відстоюванню власних кордонів.

Для багатьох «Гулівер» став не просто дитячим майданчиком, а цілим світом, де кожен мав свої історії, переживання та незабутні моменти. Згадуючи про нього, місцеві жителі відчувають теплі спогади та ностальгію, адже цей майданчик став невід’ємною частиною їхнього дитинства, де вони росли, сміялися та ділилися найяскравішими моментами свого життя.

Ретро автомобіль місцевих реставраторів

Фото Олександра Новіченка з фейсбуку з групи «Буча: від початку дотепер. Краєзнавство»

Раніше у Бучі автотранспорт був рідкістю. Світлина з ретро автомобілем місцевих реставраторів нагадала про часи, коли не було скільки автівок. А якщо і були, то вони належали здебільшого до радянського автопрому – «Москвичі», «Волги» та «Запорожці».

У той час кожен транспортний засіб викликав захоплення, коли проїжджав вулицями. Поява автомобіля у дворі збирала навколо дітей та дорослих, які з цікавістю розглядали техніку, адже для багатьох це було справжнє диво.

Кафе «Келих»

Фото Ігоря Бартківа з фейсбуку з групи «Буча: від початку дотепер. Краєзнавство»

Здебільшого у центрі та деяких мікрорайонах Бучі було своє особливе місце, де місцеві жителі збиралися, спілкувалися та відпочивали. Ці місця стали не просто локаціями, а справжніми символами певного часу.

Бучанці і досі пригадують кафе «Келих», що на світлині, а також «Павлад», «Фараон», «Марічку», «Золотий дукат», клуб «Чикаго», «Бочку».

Кожне з цих місць стало частиною історії Бучі, де зустрічалися, товаришували, закохувалися, інколи відпочинок закінчувався і бійками.

Якщо у вас є старі світлини Бучі, якими б ви хотіли поділитися, надсилайте їх нам на e-mail: thebuchacity@gmail.com

Вікторія Шатило
Вікторія Шатило
Вікторія Шатило — Головна редакторка Thebuchacity, яка мешкає і працює у місті Буча. До повномасштабного вторгнення Росії вона була авторкою та редакторкою у місцевому виданні «Бучанські новини», де висвітлювала життя громади, розвиток міста та історії його мешканців. Під час окупації Бучі у 2022 році Вікторія залишалася в місті та стала свідком воєнних злочинів, скоєних російськими військами. Після звільнення Бучі вона повернулася до журналістської діяльності, поєднуючи її з волонтерством — допомагала місцевим мешканцям, брала участь у плетінні маскувальних сіток та відновленні громадського життя. Як журналістка Thebuchacity, Вікторія Шатило висвітлює історії бучанців, проєкти з відновлення громади, ініціативи волонтерів і військових, які захищали рідне місто. У своїх матеріалах вона прагне не лише документувати події, а й зберегти людські історії — як свідчення мужності, втрат і відродження після трагедії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Відповісти :

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Зараз переглядають

Історія футболіста з Бучі Даніїла Йощенка: від дитячої мрії до місцевої команди

Футбол з’явився в житті Даніїла Йощенка ще в ранньому дитинстві й з роками перетворився з захоплення на справу, з якою він пов’язує своє майбутнє....

У Бучі з’явились Вагони незламності

Вагони працюють на залізничній станції «Буча» біля пішохідного мосту, ближче до ринку. З 8:00 до 20:00 тут можна зігрітися, відпочити, підзарядити телефони та скористатись вайфаєм...

У Бучі пройде вечір, присвячений шістдесятниці з Бучі Любові Панченко

На гостей заходу чекають: спогади тих, хто знав мисткиню особисто презентація дитячих малюнків за мотивами творчості Любові Панченко та створення панно-колажу, що може стати символом «Бучанської...

Помер військовослужбовець Олександр Грищенко з Бучанської громади

За станом здоров’я та життєвими обставинами Олександр виконував свій обов’язок у тилу. Йому було 45 років. За час служби зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний та...

«Голоси тиші»: мирна акція на підтримку безвісти зниклих та полонених захисників

Коли: 24 січня, 11:00-12:00Де: Буча, парк воїнам Афганцям (вздовж Варшавської траси та магазину «Новус») Акцію організовують родини безвісти зниклих та полонених захисників. Приєднуйтесь до мирної акції,...

Вчителька математики з Бучі – серед кращих педагогів

Вчителька Бучанського ліцею №5 Катерина Зацепіна стала срібною призеркою фіналу обласного етапу всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2026» у номінації «Математика». Про це повідомили у...
Рекламаspot_img