Роликовий спорт у Бучі розвивається вже понад 10 років. У місті є ролер-клуб, куди приходять охочі навчитися їздити на роликових ковзанах або ті, хто хоче покращувати свої вміння.
Це тренувальна база й спільнота, яку очолює та розвиває мешканець Бучі Денис Тулянкін. Він кандидат у майстри спорту з роликових ковзанів, керівник ролер-клубу «Колесо», організатор місцевих стартів і популяризатор ролер-руху в регіоні.
Як усе почалося
На ролики Денис став у 11 років. Тоді не було навчальних відео, прикладом стали рекламні відео, де на роликах каталися містом у стилі фрістайл.
«Дивився, як класно на роликах маневрують і уникають перешкоди, а потім годинами розбирав кожен рух та намагався повторити…
Здобувши диплом юриста, під час проходження практики зрозумів, що не подобається ця професія. Тому деякий час працював ріелтором. Згодом задумався про нову діяльність – з фізичною активністю і користю для громади. Вибір стояв між велосипедами та роликами. Перемогли ролики – відтоді почався шлях у тренування та змагання. Брав приклад та співпрацював із Федерацією роликового спорту в Україні, з інших ролерів та клубів. Згодом заснував осередок Федерації роликового спорту в Бучі та відкрив власний ролер-клубу», – згадує Денис.
Так у Бучі з’явився ролер-клуб «Колесо». Перший зал був на Варшавському торгівельному комплексі площею 90 м². Про це сьогодні Денис згадує і дивується, як у такому маленькому приміщенні вдавалося проводити тренування. Згодом був майданчик у будівлі ЕКО-маркету (200 м²). Через деякий час ролери перебралися у «Бучу-Пасаж» на 3-й поверх у приміщення розміром 350 м², де клуб працює й нині.
«Роледром, – насамперед, база для навчання, а вже потім – простір для вільного катання. Влітку команда більше виходить на вулицю. Хотілося б ще більшої площі, втім непросто знайти підходяще приміщення недалеко від центру», – ділиться Денис.
Що включає навчальна програма
За 10 років у роликовому спорті вдалося вибудувати послідовну програму з 30 базових занять. Після її опанування кожен обирає напрям, що до душі, куди рухатися далі. У роликовому спорті є велика різноманітність направлень: швидкісний біг, фрістайл, фігурне катання на роликах, агресивне катання, скейт-крос тощо.
У заняттях розрізняють тренувальний режим і змагальний: перший формує техніку, другий її закріплює. Є індивідуальні старти й командні. Денис особистим прикладом показує, що окрім навчання і тренування варто брати участь у змаганнях, які додають нового досвіду та емоцій.
Денис Тулянкін – кандидат у майстри спорту з роликових ковзанів (звання потребує регулярного підтвердження і чоловік його підтвердив знову у 2025 році). Наразі він вирішив тренуватися як спринтер, готується до 100-метрової дистанції, аби підвищити свою кваліфікацію і стати майстром спорту. Також він навчається на 4 курсі у вищому навчальному закладі за напрямком роликовий спорт.
Неодноразово брав участь у чемпіонатах області та України. Здобував 2-гі та 3-ті місця на дистанціях 500 м, 1000 м і 5 км. Тричі фінішував у Берлінському марафоні (42 км): двічі з результатом по часу 1 година 14 хвилин, ще раз у дощову погоду – подолав дистанцію за 1 годну 30 хвилин.
«Не варто гнатися за п’єдесталом. Варто змагатися з собою і рости щороку», – каже він своїм учням, для яких також організовує участь у змаганнях.
На роликах діти та дорослі
У ролер-клубі «Колесо» проводять індивідуальні та групові заняття, як для дітей, так і для дорослих. Найменшому учню, який навчався у ролер-клубі, було 2 роки і 3 місяці, а найстаршому – 78.
«Часто батьки приводять на заняття дітей. А потім і самі починають вчитися», – зазначає Денис.
Потрапити до групи можна після кількох індивідуальних уроків, щоб вирівняти базові навички до рівня групи. Дорослі полюбляють грати в хокей на роликових ковзанах.
Клуб навчає й тренерів «з нуля»: після курсу теорії та практичних занять можна приєднуються до команди ролерів і працевлаштуватися. Серед вимог до кандидатів: добра фізична форма, психологічна стійкість, відсутність шкідливих звичок, уміння працювати і з дітьми, і з дорослими.
Правило №1: навчитися падати
Перше, що вчитимуть на занятті, – правильно падати: спочатку з місця, згодом – на швидкості. Також має бути базовий захист: шолом, наколінники, захист на руки. Якісний комплект витримує багато падінь і зменшує ризик травм.
Окрема увага – гальмуванню й маневруванню в реальних ситуаціях: коли перед ролером з’являється перешкода, необхідно швидко повернути, різко загальмувати чи перестрибнути й при цьому зберегти баланс.
На запитання «Чи були у вас травми, пов’язані з катанням на роликових ковзанах?», Денис відповідає: «Так щоб вибивало на деякий час і потрібно було відновлюватися, не було. А падіння були, здебільшого з необережності. Пригадую, як знімав відео, як інші займаються, відволікся і не помітив позаду перешкоду. Впав, знявши прикольне відео, включно із своїм падінням».
Як не помилитися з першими роликами
Клуб надає в оренду спорядження – це допомагає зрозуміти, чи «зайдуть» ролики дитині. Денис застерігає від випадкових покупок у неспеціалізованих магазинах:
«Черевик має фіксувати стопу. Якщо є завал стопи, неякісні моделі його посилюють і «розносять» ролик, що ускладнює навчання і може призводити до деформацій. Колеса повинні давати чіткий відштовх і амортизацію. Дешеві колеса часто «пливуть» і не дають відштовхнутися», – пояснює тренер.
Загалом, щоб просто кататися на роликах можна навчитися за 1-2 заняття. А от більше – виходити зі складних ситуацій, гальмувати, переступати, перестрибувати й… правильно падати – також вчать.
Топ найкращих локацій у місті. Але обережно!
Серед локацій у місті, які найкраще підходять для ролерів, стадіон, парк та променад.
«Стадіон – рівна доріжка, але майже завжди натягнутий поливальний шланг: треба вміти переступати/об’їжджати. Нижня частина Бучанського парку – комфортна для ролерів, а центральна містить круті спуски, тому без упевненого гальмування краще не йти. Променада – непогане місце, є невеликий спуск, зручно відпрацьовувати гальмування.
У всіх випадках обов’язкова база: гальмування, повороти, розвороти, переступання (або перестрибування) і техніка падіння», – звертає увагу Денис.
Змагання та плани
До повномасштабної війни в регіоні регулярно відбувалися Київський чемпіонат і Бучанський марафон. Наразі продовжують проводити лише внутрішні страти на роледромі.
Сьогодні ключове обмеження – наявність укриття біля майданчиків, де раніше проводили масштабні змагання. Спортсмени сподіваються, що інфраструктура змінюватиметься, що матиме позитивний вплив і на розвиток роликового спорту.
Наразі навчання триває, команда намагається брати участь у всіх офіційних стартах в Україні. Також розвивають онлайн-тренування та продовжують популяризувати спорт на роликових ковзанах.
Підтримано коштами шведської допомоги розвитку. Зміст матеріалу є відповідальністю Thebuchacity і не обов’язково відображає позицію Sida чи Уряду Швеції.
