Микола Амосов – український лікар та науковець в галузі медицини та біокібернетики.
Народився на росії у Вологодській області у сім’ї повитухи. Провчившись у механічному технікумі та пропрацювавши хірургом, переїхав до Києва, де і захопився вивченням кардіохірургії.
Амосов – автор понад 400 наукових робіт, в тому числі 19 монографій. Їх було перевидано у США, Японії, Німеччині, Болгарії тощо.
У 1955 році Микола Амосов відкрив першу в УРСР спеціалізовану клініку серцевої хірургії, яку у 1983 році реорганізували в Київський науково-дослідний інститут серцевої хірургії.
У 1963 році першим в СРСР провів протезування мітрального клапану, а в 1965 році створив і вперше в світі впровадив у практику протези серцевих клапанів.
Ним було створено цілий ряд нових методів хірургічного лікування пороків серця та оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу.
У 1960-1970-х роках займався дослідженням та проєктуванням систем штучного інтелекту. Створив разом із колегами перші у світі автономні роботи, керовані штучною нейронною мережею.
У 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за підсумками опитування громадської думки «Великі українці». Його ім’я також перебуває поряд із Гіппократом, Миколою Пироговим, Зигмундом Фрейдом, які входять до списку 100 великих лікарів людства.
Помер 12 грудня 2002 року від інфаркту міокарда. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» у межах проєкту міжнародної організації Internews Network
