Український гуманітарний інститут, розташований у мальовничій зеленій зоні Бучі, вирізняється з-поміж більшості українських закладів вищої освіти. Закритий зелений кампус, атмосфера західного коледжу, нульова толерантність до корупції та гнучка орієнтація на ринок праці роблять його унікальним осередком регіону.
Про філософію цілісного розвитку, дуальний підхід до навчання, міжнародне партнерство та плани розбудови освітньої вертикалі ми поспілкувалися із ректоркою УГІ — Штанько Людмилою Олександрівною.

— Пані Людмило, вітаю! УГІ від початку заснування вирізняється власною концепцією. Чому ви обрали саме таку модель розвитку та як вона впливає на щоденне студентське життя?
— Вітаю! УГІ — це продуманий концепт, притаманний закладам освіти міжнародної мережі, до якої ми належимо. Ще на початку нашого шляху у 1999 році, окрім державної, ми одними з перших в Україні мали міжнародну акредитацію — на той час це були поодинокі випадки. В основі нашої філософії лежать два ключові стовпи. Перший — це холістичний, тобто цілісний підхід до особистості. Ми одночасно розвиваємо три сфери людини: інтелект, емоційно-духовний стан та фізичне здоров’я. Неможливо вкладати лише в розум чи прокачувати м’язи у спорті й очікувати гармонії. Тільки за балансу цих трьох компонентів молода людина досягає максимального результату в особистісному та професійному зростанні.


Другий стовп — це психологічно сприятливе середовище. Щоб гармонійно розвиватися, потрібен простір, який розвантажує та стимулює здоровий спосіб життя. Саме тому наш кампус розташований на природі, поза межами мегаполісу, але з можливістю швидко дістатися столиці для збереження зв’язку з її культурним та інтелектуальним життям. Коли засновники у 1995 році шукали ділянку, вони зупинилися саме на Бучі — рекреаційній сосновій зоні. Тоді Буча була ще селищем, і фактично наш інститут зростав і розвивався паралельно з містом. Я особисто працюю тут із 2001 року й бачила це перетворення на власні очі. Ми щиро радіємо такому синхронному розвитку та прагнемо максимально інтегруватися в життя громади.
— У чому полягає основний «західний вектор» вашого закладу? Це про практикоорієнтованість, особливу культуру чи міжнародні зв’язки?
— Насамперед — це наша внутрішня корпоративна субкультура. У нас діє непохитне правило: на території кампусу всі вітаються одне з одним, навіть якщо не знайомі особисто. Якщо ти зайшов на кампус — ти вже не чужий, ти серед своїх. Окрім того, оскільки викладачі та ключові працівники живуть поруч зі студентами, освіта відбувається не лише в аудиторіях, а й через власний приклад та щоденну взаємодію.
Другий фундаментальний принцип — абсолютна нульова толерантність до корупції. Сьогодні наша країна виборює незалежність у боротьбі із зовнішнім агресором, але всередині досі існує інший ворог — корупція. Нам боляче спостерігати це у суспільстві, тому ми пишаємося тим, що створили осередок, де всі питання від самого заснування вирішуються чесно. Наші студенти бачать прозору модель стосунків і стають її амбасадорами на майбутніх робочих місцях по всій країні.

— Як саме ви готуєте студентів до реального ринку праці, який зараз так швидко змінюється?
— Ми будуємо освітні програми за дуальним принципом під конкретні запити роботодавців та працедавців-стейкхолдерів. Наприклад, для напряму журналістики ми тісно співпрацюємо з медіагрупою «Надія». Безпосередньо на нашій території розташована їхня масштабна теле- та радіостудія — найбільший християнський медіаресурс України. Студенти з перших курсів проходять там практику й опановують фах безпосередньо у знімальних павільйонах та ефірних студіях.

Для напрямів початкової освіти та психології діють приватний ліцей та дитячий садочок безпосередньо при УГІ, тому багатьох майбутніх педагогів і психологів мережі шкіл розбирають і контрактують ще на початкових етапах навчання.
Щодо менеджменту та адаптації до ери штучного інтелекту, то ми принципово відмовилися від класичних сухих курсових робіт, які сьогодні легко генеруються штучним інтелектом.
Замість цього студенти готують курсові проєкти: знаходять реальний бізнес чи організацію, досліджують їхню проблему, вибудовують комунікацію, пропонують практичне рішення та захищають його. Саме жива комунікація та практичний аналіз роблять наших випускників конкурентними перед будь-якими технологіями.

— Наскільки активною є ваша міжнародна діяльність під час війни?
— УГІ входить до глобальної асоціації, яка об’єднує понад 200 університетів по всьому світу зі взаємним визнанням дипломів. Ми маємо програми подвійних дипломів, зокрема з партнерами з Польщі, а наші студенти беруть участь у програмах академічної мобільності Erasmus+.
Крім того, на кампусі завжди працюють іноземні волонтери та носії мови. Наприклад, американський волонтер, який викладав у нас ще до повномасштабного вторгнення, виїхав на початку війни, але невдовзі повернувся, кажучи: «Я вже українець, не відганяйте мене!». Також у нас працює волонтер із Бразилії, який тренує шкільну баскетбольну команду та створює спортивний клуб.
Завдяки зв’язкам із партнерським університетом у США нам вдалося суттєво профандрейзити та залучити допомогу для енергонезалежності. Ми встановили сонячні батареї та панелі, що дозволяє нам впевнено долати виклики з відключеннями світла.


— Які головні плани інституту на найближчі роки щодо розширення освітніх програм?
— Раніше у нас була стратегія горизонтальної диверсифікації, коли ми розширювали бакалаврат і за декілька років зросли до 11–12 освітніх програм. Зараз ми перейшли до стратегії вертикальної диверсифікації та вибудовуємо повний освітній цикл.
Нижню ланку цього циклу складають дитячий садочок та приватний ліцей. Середня ланка — це вища школа з бакалавратом та магістратурою. Наразі магістратура діє за напрямами «Психологія» та «Богослів’я», але ми готуємося розширювати цей перелік.
У перспективі ми детально вивчаємо запит громади Бучі на відкриття коледжу, а також готуємося до запуску власних аспірантських програм. Наша головна мета — замкнути повний цикл безперервної, якісної та чесної освіти від наймолодшого віку до наукових ступенів.
Раніше ми писали про фестиваль на території УГІ “Cumpus fest”.
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу.






