Акцію на підтримку військовополонених та зниклих безвісти, що була запланована на вихідних у Бучі, завадила провести повітряна тривога, сигнал якої пролунав на початку заходу. Рідні військових ще залишалися разом, чекали, сподівалися, що сигнал невдовзі закінчиться. Та зрештою були змушені розійтися.
Серед тих, хто прийшов на акцію, була Галина, яка чекає на свого чоловіка Олександра Костюченка вже 1 рік і 8 місяців. Він військовослужбовець, мобілізований до лав ЗСУ. Нині його вважають зниклим безвісти після виконання завдання на Курському напрямку.
Олександр був вдома перед крайнім виходом. У родині будували звичайні плани – на новорічні свята, відпустку, зустрічі.
Останнє повідомлення від нього було коротким: він виходить на завдання приблизно на 10-15 діб. Відтоді ці дні розтягнулися.
У Галини та Олександра двоє діток – 5 і 6,5 років. «Ми дуже чекали обміну полоненими. Сподівалися, що наш тато повернеться. Уявляли, як він буде поруч, як поведе дітей до школи. Але серед тих, хто повернувся, його не було», – ділиться Галина.
Вона приходить на кожну акцію на підтримку військових. Часто разом із дітьми.
Наразі у родини немає інформацію про те, де їхній тато, чоловік. Вони продовжують приходити на акції, говорити про нього і чекати з вірою і надією на повернення.
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу довільним донатом чи підпискою у MonoBase.
