Сергій Денисенко – професійний спортсмен, заслужений тренер України, майстер спорту міжнародного класу, чотириразовий чемпіон світу з карате та президент федерації карате СКІФ.
Для багатьох він – сильний спортсмен, наставник і приклад дисципліни. А для своєї родини – люблячий чоловік, турботливий батько, опора і захисник.
Спорт у житті Сергія – не просто професія чи досягнення, це його характер, спосіб мислення і внутрішня сила. Щоранку, незалежно від погоди, він виходить на вулицю на зарядку і тренується по дві години. Така щоденна праця над собою говорить про його витримку, відповідальність і силу духу.
Він звик не зупинятися перед труднощами. Саме завдяки наполегливості, дисципліні й вірі у власну справу Сергій досягнув високих результатів у спорті, став чемпіоном і тренером, який передає свій досвід іншим. Але за всіма званнями і перемогами для рідних він залишається найголовнішим – людиною, поруч із якою спокійно, надійно і тепло.
У мирному житті Сергій мав свої особливі сімейні ритуали. Він обожнював готувати дружині каву на сніданок, а сам любив насолоджуватися кавою з шоколадом. У цих простих ранкових моментах багато любові, турботи й домашнього щастя.
Для дружини Сергій – взірець мужності та дуже сильна людина. Але його сила – не лише у спортивних досягненнях. Вона у вмінні бути поруч, підтримувати, захищати, дбати про родину й залишатися опорою для найближчих.
Він гарний батько, якого люблять і чекають діти. Для них його повернення додому – це найбільше бажання. Адже тато – це не лише захист, а й присутність, підтримка, порада, обійми й відчуття, що родина знову разом.
Сьогодні дружина і діти чекають на Сергія вдома. Вони пам’ятають його силу, його турботу, його ранкову каву, його щоденну дисципліну і все те, що робить його для них незамінним.
«Я вірю, що ти скоро повернешся, і ми знову будемо щасливими разом», – звертається до Сергія його дружина.
Це історія про чоловіка, який усе життя вчився перемагати – у спорті, у випробуваннях, у боротьбі за мету. І сьогодні його найбільша перемога, на яку чекає родина, – повернення додому.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.
