Thebuchacity продовжує проєкт «Герої Бучі: Назавжди в строю». Сьогодні ми розповідаємо про Сергія Жембровського.
Ми створюємо цей проєкт, щоб розповідати про наших Захисників, що поклали своє життя за незалежність України – з їхніми мріями, родинами, щирістю та силою духу.
Про мирне життя
Сергій Іванович Жембровський народився 12 квітня 1967 року у селі Селезенівка у Білоцерківському районі Київської області.
Ходив до місцевої школи разом зі своєю майбутньою дружиною Альоною. Жінка пригадує, що у школі він був “хорошистом” та вчився на четвірки. Ще хлопчиком Сергій захоплювався рибалкою та був мотоциклістом. Дуже любив та поважав своїх батьків.
Після закінчення 8 класів школи поїхав до Білої Церкви та вступив до профтехучилища, де вивчався на слюсаря-ремонтника. Отримавши диплом, Сергій пішов до армії. Проходив службу в Угорщині на посаді старшини.
Приїхавши назад, Сергій небагато часу попрацював у Білій Церкві, після чого переїхав у Київ до Альони, подруги дитинства та своєї майбутньої дружини. 4 травня 1988 року вони одружились.
У Сергія та Альони народилась донька Дарина. «Він її чекав дуже – коли вона народилась, то від радості став на руки, вверх ногами. Він її обожнював, а вона на нього і схожа дуже».
Згодом молода родина їде до Бучі. Саме тут 22-річний Сергій почав працювати у ПТЕМі (Південтеплоенергомонтаж). Альона пригадує, що чоловік дуже часто не був вдома – постійно їздив у службові відрядження. Зокрема, у Чорнобилі.
У вільний час разом із Альоною Сергій їздив у гості до батьків та допомагав їм з веденням господарства.
Перед початком російсько-української війни працював у Київенерго.
«Характер у Сергія був хорошим. Про нього на роботі, і на службі всі добре відгукувались. Він що мав, то всім ділився», – пригадує Альона.
Боротьба за свободу
Після початку військової агресії рф проти України долучився до лав Збройних сил.
Був старшиною роти 81-ї окремої аеромобільної бригади. Служив на посаді головного сержанта батареї самохідної артилерійської установки. Мав позивний «Бобер».
Виконував бойові завдання в межах проведення антитерористичної операції на сході України.
«На службі побратими хвалили за його доброзичливість. Сергій умів кожного заспокоїти та ділився всім, що було», – пригадує Альона.
Також жінка пам’ятає: на передовій Сергій був доброзичливим не тільки з людьми, а ще й з тваринами. У нього був пес, якого чоловік планував привити та забрати додому.
Загибель
Сергій Жембровський помер 21 лютого 2016 року у віці 48 років під час несення служби поблизу Краматорська.
24 лютого 2016 року Героя поховали на Алеї слави у Бучі.
Нагороди
9 травня 2016 року Сергій Жембровський був посмертно нагороджений пам’ятною медаллю «Захиснику Батьківщини».
Вшанування пам’яті
Портрет Воїна розміщений на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у Києві: секція 8, ряд 8, місце 14.
Вічна пам’ять та слава Герою!
Підтримано коштами шведської допомоги розвитку. Зміст матеріалу є відповідальністю Thebuchacity і не обов’язково відображає позицію Sida чи Уряду Швеції.
