Про Владислава Тетерського його близькі говорять із особливим щемом та безмежною гордістю, яка дарує сили боротися й чекати попри будь-яку невідомість. Влад — людина світла, енергійна, він завжди веселий, радісний, активний хлопець, який кожним своїм вчинком доводив, що таке справжнє милосердя та відвага. Для своєї родини та друзів він є символом надійності, тепла та залізної волі.
Наразі Владислав має статус зниклого безвісти на фронті. Проте для всіх, хто його любить, він залишається головним всесвітом — рідні щомиті тримають із ним зв’язок у своїх думках і свято вірять, що попереду на них обов’язково чекає довгоочікувана зустріч додому.
Навчання в Немішаєвому, перші дні ТрО та порятунок дітей в окупації
Владислав здобував освіту в Немішаєвському фаховому коледжі, де навчався на механіка — професію, що вимагає точності, логіки та золотих рук. Проте коли 24 лютого 2022 року ворог підступно вдерся на рідну землю, хлопець без вагань відклав цивільні плани. Патріот за своїм покликанням, він вважав своїм святим обов’язком стати на захист Батьківщини, тому з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав Територіальної оборони.
Під час важких днів окупації селища Влад виявив неймовірну мужність і людяність, які межували з подвигом. Попри смертельну небезпеку навколо, він не закрився в чотирьох стінах, а взявся допомагати тим, хто цього потребував найбільше — сім’ям із маленькими дітками. Щодня цей відважний юнак розносив по домівках молоко та їжу, ставши справжнім янголом-охоронцем для багатьох знедолених малюків.
Рятівник чотирилапих та майстер кулінарії
Поруч із загартованим характером воїна, Влад має надзвичайно чуйну душу. Він дуже сильно любить тварин, а до собак у нього особливе, трепетне ставлення. Хлопець ніколи не міг пройти повз чужу біду: він завжди забирав бездомних, покинутих песиків із вулиці додому, виходжував їх, лікував, рятував та годував, даруючи їм новий шанс на життя.
У цивільному житті Влад завжди був душею компанії та активним хлопцем, який уміє дарувати радість оточуючим. Серед його домашніх захоплень — кулінарія. Він дуже любить м’ясо і знає безліч секретів, як приготувати смачно, влаштовуючи для рідних справжні гастрономічні свята.
Незламна віра в повернення захисника
Після захисту рідного краю в лавах ТрО, військовий шлях повів Владислава далі, на найважчі ділянки фронту, де він мужньо виконував свій обов’язок перед народом України. Згодом під час запеклих бойових дій зв’язок із ним обірвався, і хлопця було оголошено зниклим безвісти.
Рідні та друзі Владислава Тетерського міцно не втрачають надії: «Влад завжди був патріотом за своїм покликанням, він знав, ради чого йде на захист. Ми сподіваємося, віримо і робимо все можливе, щоб він якнайшвидше повернувся».
Родина свято вірить, що його невичерпний оптимізм, активний характер, витривалість механіка та те величезне добро, яке він зробив для дітей в окупації та безпритульних тварин, оберігають його в усіх випробуваннях долі. На нього з безмежною любов’ю чекають вдома — щоб міцно обійняти, подякувати за врятовані життя, знову разом приготувати його фірмову страву й нарешті почути його рідний, веселий сміх під мирним та вільним українським небом.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.
