Сергій Шалюта — людина добра й душевно світла, турботливий чоловік, люблячий батько та дідусь. Він — «душа» компанії, надійний друг і товариш, який ніколи в житті не відмовив у біді ні близьким, ні друзям, ні просто знайомим людям.
Наразі Сергій має статус зниклого безвісти на фронті. Проте вся його велика родина вірить у диво, щомиті думає про свого захисника та робить усе можливе, аби наблизити день його довгоочікуваного повернення додому.
Чорноморський флот, легендарний «Антонов» та Почесний донор України
Сергій Шалюта народився в Києві, де минули його юнацькі роки, там він навчався та закладав підвалини свого майбутнього життя. Свій військовий шлях у молоді роки він пройшов на Чорноморському флоті, де здобув загартованість, дисципліну та справжню флотську витримку, яку зберіг на роки.
Усе своє цивільне життя Сергій присвятив важливій і відповідальній праці — він працював у Києві на державному авіаційному заводі «Антонов». Його рідкісна й складна спеціальність — терміст — вимагала високої майстерності, адже саме він відповідав за термічну обробку металу, роблячи деталі міцними й надійними для українських літаків. Колеги завжди поважали його за професіоналізм і золоті руки.
Проте найбільше про велике серце Сергія говорить інший його статус — він є Почесним донором. Протягом багатьох років чоловік регулярно здавав кров, аби рятувати людські життя, тихо й без зайвого пафосу допомагаючи тим, хто опинився на межі життя та смерті.
У вільний від роботи час Сергій понад усе любив відпочивати на природі, відновлюючи сили в гармонії з рідною землею. Його улюбленою справою була риболовля біля тихих водойм або поїздки до лісу для збору грибів. Такі затишні чоловічі захоплення завжди приносили йому радість та спокій.
Надійне плече для великої родини
Коли над Україною нависла смертельна небезпека, цей мудрий і відповідальний киянин, який усе життя присвятив праці та допомозі іншим, став на захист Батьківщини. Його життєвий досвід, флотський гарт і внутрішній спокій стали надійною опорою для його побратимів на найважчих фронтових дорогах.
Слова, які родина щодня подумки адресує своєму найдорожчому чоловікові, сповнені непохитної сили: «Вся сім’я надіється на повернення нашого чоловіка, батька, дідуся. Сподіваємося та чекаємо на повернення!»
Дружина, діти та онуки Сергія Шалюти вірять, що його загартований характер, міцне здоров’я донора та незламний оптимізм допомагають йому долати всі найважчі випробування долі, де б він зараз не перебував. На нього з безмежною любов’ю чекають вдома, щоб знову міцно обійняти, зібратися всією великою родиною за одним столом, разом поїхати до лісу чи на риболовлю й нарешті почути його рідний голос під мирним українським небом.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.
