Ще кілька років тому штучний інтелект здавався технологією майбутнього, яку можна було побачити лише у фантастичних фільмах або почути про неї під час конференцій для програмістів. А вже сьогодні він став звичним інструментом для мільйонів людей у всьому світі. Особливо швидко його почали використовувати діти та підлітки.
Сервіси на кшталт ChatGPT, Gemini, Microsoft Copilot чи Claude дедалі частіше використовують у навчанні: вони допомагають школярам виконувати домашні завдання, пояснювати нові теми, готуватися до контрольних робіт, вивчати іноземні мови та навіть створювати презентації.
Розвиток генеративного штучного інтелекту фактично змінив підхід до навчання. Якщо раніше школярі зверталися за допомогою до пошукових систем або відеоуроків, то тепер вони можуть поставити будь-яке запитання чат-боту й отримати відповідь за кілька секунд. Саме тому дедалі більше говорять не про те, чи використовують учні штучний інтелект, а про те, наскільки правильно вони це роблять.
Для української освіти ця тема також стає дедалі актуальнішою. Навчання в умовах війни, дистанційні уроки, необхідність швидко знаходити інформацію та адаптуватися до нових умов зробили цифрові інструменти невід’ємною частиною освітнього процесу. Не є винятком і школи Бучанської громади, де учні так само активно користуються сучасними технологіями.
Водночас разом із новими можливостями виникають і нові виклики. Одні вважають, що штучний інтелект допомагає дітям навчатися ефективніше, інші ж побоюються, що він може зменшити бажання мислити самостійно та перетворитися на інструмент для звичайного списування. То як насправді школярі використовують ШІ і який вплив він уже має на сучасну освіту?
Як ШІ увійшов у життя школярів
Популярність генеративного штучного інтелекту зростає надзвичайно швидко. Після запуску ChatGPT наприкінці 2022 року використання подібних сервісів почало стрімко збільшуватися не лише серед дорослих, а й серед школярів. Сьогодні учні мають доступ до десятків безкоштовних інструментів, які можуть пояснювати матеріал, генерувати тексти, відповідати на запитання або допомагати виконувати творчі завдання.
Найпоширенішими сервісами серед школярів сьогодні є ChatGPT, Google Gemini та їх аналоги. Вони відрізняються функціоналом, однак мають спільну рису – дозволяють отримувати відповіді у формі живого діалогу, а не просто списку сайтів, як це роблять традиційні пошукові системи.
За даними міжнародних досліджень, молодь є однією з найактивніших груп користувачів генеративного штучного інтелекту. У своїх рекомендаціях ЮНЕСКО зазначає, що технології ШІ дедалі більше інтегруються в освітній процес і стають частиною повсякденного навчання учнів. Організація наголошує, що замість повної заборони використання таких інструментів системи освіти мають формувати в учнів компетентності для безпечного, відповідального та критичного використання штучного інтелекту.
ШІ очима школярів Бучі
Щоб краще зрозуміти ставлення молоді до штучного інтелекту, журналістка Thebuchacity Марія Карпенко провела опитування серед 50 школярів Бучі віком від 12 до 17 років.
Результати показали, що технології штучного інтелекту вже стали звичним інструментом для більшості опитаних.
Зокрема, 95% учасників відповіли, що хоча б один раз користувалися ChatGPT або іншим чат-ботом зі штучним інтелектом. Майже три чверті школярів (72%) зазначили, що звертаються до таких сервісів кілька разів на тиждень, а більше половини (64%) використовують їх практично щодня.
Найчастіше школярі застосовують ШІ для пояснення незрозумілих тем – так відповіли 67% опитаних. Ще 58% використовують його під час виконання домашніх завдань, 46% – для написання творів та есе, 39% – для вивчення іноземних мов, а 24% – для допомоги з математикою. Лише 5% опитаних повідомили, що ніколи не користувалися подібними сервісами.
Самі школярі пояснюють свою зацікавленість просто.
«Якщо я не зрозумів тему на уроці, ChatGPT може пояснити її кількома різними способами, поки стане зрозуміло», – розповідає дев’ятикласник Андрій.
«Я не списую готові відповіді. Найчастіше прошу пояснити правило або допомогти скласти план твору», – говорить учениця 10 класу Софія.
«Для англійської це дуже зручно. Можна попросити перевірити текст або поспілкуватися англійською», – зазначає одинадцятикласниця Марина.
Подібні відповіді свідчать, що для більшості школярів штучний інтелект стає не лише джерелом готових відповідей, а й своєрідним цифровим помічником під час навчання.
Для чого школярі використовують ШІ
Попри поширену думку, що учні використовують штучний інтелект лише для списування домашніх завдань, на практиці сфера його застосування значно ширша.
Найчастіше школярі звертаються до чат-ботів, щоб отримати зрозуміле пояснення складної теми. Наприклад, якщо після уроку залишилися запитання з фізики, хімії чи математики, учень може попросити пояснити матеріал простими словами або навести додаткові приклади. На відміну від звичайного підручника, штучний інтелект може змінити стиль пояснення, спростити його або повторити матеріал кілька разів.
Ще один популярний напрямок – написання творів, есе та переказів. Проте багато школярів використовують ШІ не для копіювання готового тексту, а для пошуку ідей, створення плану або підбору аргументів. Це допомагає швидше розпочати роботу, особливо якщо тема здається складною.
Широко застосовується штучний інтелект і під час вивчення іноземних мов. Учні можуть просити пояснити граматику, перевірити власний текст, знайти помилки, перекласти окремі слова або навіть вести діалог англійською чи німецькою мовою. Фактично чат-бот стає співрозмовником, з яким можна практикувати мовлення у будь-який час.
Окремою категорією є підготовка до іспитів та НМТ. Штучний інтелект може створювати тестові запитання, пояснювати правильні відповіді, складати індивідуальні плани підготовки або узагальнювати великі обсяги інформації. Для багатьох старшокласників це стає способом структурувати навчальний матеріал перед складанням важливих іспитів.
Крім того, дедалі більше школярів використовують ШІ для створення презентацій, підбору прикладів, пошуку ідей для проєктів, написання програмного коду, створення зображень чи оформлення навчальних матеріалів.
Які ризики несе ШІ
Попри численні переваги, використання штучного інтелекту в освітімає і низку ризиків. У рекомендаціях ЮНЕСКО зазначається, що навчальні заклади мають розробляти правила використання таких технологій та навчати учнів відповідально працювати з ними, адже безконтрольне застосування може негативно вплинути на якість освіти.
Списування замість навчання
Однією з найбільших проблем є використання штучного інтелекту для виконання домашніх завдань без самостійного опрацювання матеріалу. Сучасні чат-боти можуть за лічені секунди написати твір, розв’язати математичну задачу або підготувати відповіді на тестові запитання. У такому випадку учень отримує готовий результат, але не проходить сам процес навчання.
Неправдиві відповіді
Ще одна проблема полягає в тому, що генеративний штучний інтелект може надавати недостовірну інформацію. Великі мовні моделі не перевіряють факти так, як це робить людина, а генерують відповідь на основі статистичних закономірностей у текстах. Через це вони іноді створюють вигадані факти, помилкові цитати або навіть посилання на неіснуючі джерела. Таке явище називають AI hallucinations («галюцинації штучного інтелекту»).
Залежність від цифрового помічника
Постійне використання штучного інтелекту може призвести до того, що учень дедалі рідше намагатиметься самостійно знаходити інформацію або шукати власні способи розв’язання завдань. Якщо відповідь можна отримати за кілька секунд, виникає спокуса звертатися до чат-бота навіть тоді, коли завдання можна виконати самостійно.
Втрата навичок самостійного мислення
Одним із головних викликів є ризик послаблення критичного мислення. Якщо учень постійно покладається на готові відповіді, він рідше аналізує інформацію, порівнює різні джерела та формує власні висновки.
ЮНЕСКО підкреслює, що розвиток критичного мислення має залишатися одним із головних завдань освіти навіть в умовах широкого використання генеративного штучного інтелекту. Саме тому учнів необхідно навчати оцінювати відповіді ШІ, перевіряти їхню достовірність і розуміти обмеження таких технологій.
Зменшення мотивації
Ще одним можливим наслідком є зниження мотивації до навчання. Якщо більшість завдань можна виконати за допомогою чат-бота, частина учнів може втрачати інтерес до самостійного пошуку відповідей, читання літератури чи опрацювання нових тем.
Саме тому слід змінювати підходи до оцінювання знань: більше уваги приділяти творчим проєктам, усним відповідям, аналізу інформації та вмінню аргументувати власну позицію. Такий підхід дозволяє використовувати штучний інтелект як допоміжний інструмент, не знижуючи цінності самостійного навчання.
Штучний інтелект уже став частиною повсякденного життя сучасних школярів. Для когось він є помічником у навчанні, для когось – способом швидше виконати домашнє завдання. Водночас самі технології не роблять людину ані розумнішою, ані менш здібною. Усе залежить від того, як саме ними користуватися.
Як і калькулятор не замінив знання математики, а інтернет – підручники, так і штучний інтелект навряд чи замінить учителя чи власне мислення. Проте він уже змінює підхід до освіти, а отже школам, учням і батькам доведеться навчитися використовувати його відповідально. Адже головною навичкою майбутнього залишатиметься не вміння поставити запитання чат-боту, а здатність критично оцінити отриману відповідь і зробити власні висновки.
Також читайте: Вища освіта у 2026 році: необхідність чи особистий вибір?
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу довільним донатом чи підпискою у MonoBase.
