Четвер, 22 Січня, 2026
-4.1 C
Bucha
ThebuchacityБучаТеплого Олекси: що варто знати про цей день

Теплого Олекси: що варто знати про цей день
Т

17 березня християни східного обряду відзначають День Олексія, який у народі має кілька назв – Олекса Теплий, «Пролий вода», «Водотік». Це свято здавна вважалося ознакою справжнього приходу весни та пробудження природи.

Святий Олексій, якого називають «Божим чоловіком», жив у кінці IV – на початку V століття. Він походив зі знатного римського роду, але вирішив присвятити своє життя духовному подвигу. Попри одруження, він не проживав зі своєю дружиною, а залишив усе та вирушив у паломницьку подорож, яка тривала 17 років. Олексій жив у злиднях, мандруючи країнами Сходу, зокрема Туреччиною та Сирією.

Повернувшись до Риму, він оселився під сходами власного батьківського дому, але не зізнався, хто він. Протягом ще 17 років він терпів знущання слуг і жив як жебрак, харчуючись рештками їжі. Лише після його смерті стало відомо, що він був сином господаря будинку. Святий Олексій став символом самопожертви, покаяння та смирення.

В Україні цей день став важливим народним святом, пов’язаним із природними явищами та пробудженням весни.

Як святкували Теплого Олекси?

Свято Теплого Олекси раніше відзначали урочисто, з дотриманням багатьох традицій.

Весняні обряди та народні звичаї

  • Прикликання весни. Дівчата виходили у поле, брали пиріг та шмат полотна. Вони клали дари на землю, пропонуючи весні «нову одежу» та частування, щоб вона прийшла скоріше.
  • Гадання на нареченого. Дівчата зривали гілочку верби навпомацки, не дивлячись. Якщо гілка була рівною й довгою – суджений буде високим і струнким.
  • Дарування одягу жебракам. Молоді дівчата шили сорочки та потай від матерів віддавали їх нужденним. Вважалося, що це допоможе швидше вийти заміж.
  • Збирання цілющих трав. Особливо корисними вважали березові бруньки, які в цей день набирали магічної сили. Їх використовували для приготування лікувальних настоянок.
  • Ритуал для бджолярів. Якщо день був теплим, пасічники виносили вулики, примовляючи молитви, щоб Бог дарував хороший медозбір. Якщо було холодно, бджіл залишали у вуликах, але також просили у Бога захисту пасіки.

Спостереження за природою та прикмети

Наші предки вірили, що природа у цей день може передбачити майбутнє. Ось деякі найважливіші народні прикмети:

  • Яка погода на Теплого Олекси – така буде і на Великдень.
  • Багато талої води – до врожайного року.
  • Тепло на Олексу – буде багато меду.
  • Гуси летять високо – варто чекати снігопаду.
  • Якщо шпаки сховалися, а гуси літають високо – буде негода.
  • Якщо на Олексу лісові птахи заспівали – весна остаточно вступає у свої права.

Чого не можна робити у цей день?

У цей день існували певні заборони, яких дотримувалися, щоб не накликати на себе біду:

  • Не можна сваритися, лихословити та бажати комусь зла – вірили, що негативні слова повернуться до того, хто їх вимовив.
  • Не можна працювати – важка робота могла “прогнівити весну”.
  • Не можна вирушати в далеку дорогу – вона буде невдалою.
  • Жінкам, які мали маленьких дітей, заборонялося виносити з дому хліб чи гроші – вважалося, що можна «віддати долю дитини».
  • Не можна відмовляти у милостині – цей день вважався особливо сприятливим для добрих справ.
  • Заборонялося брати та давати гроші в борг, щоб не віддати свого благополуччя.
Вікторія Шатило
Вікторія Шатило
Вікторія Шатило — Головна редакторка Thebuchacity, яка мешкає і працює у місті Буча. До повномасштабного вторгнення Росії вона була авторкою та редакторкою у місцевому виданні «Бучанські новини», де висвітлювала життя громади, розвиток міста та історії його мешканців. Під час окупації Бучі у 2022 році Вікторія залишалася в місті та стала свідком воєнних злочинів, скоєних російськими військами. Після звільнення Бучі вона повернулася до журналістської діяльності, поєднуючи її з волонтерством — допомагала місцевим мешканцям, брала участь у плетінні маскувальних сіток та відновленні громадського життя. Як журналістка Thebuchacity, Вікторія Шатило висвітлює історії бучанців, проєкти з відновлення громади, ініціативи волонтерів і військових, які захищали рідне місто. У своїх матеріалах вона прагне не лише документувати події, а й зберегти людські історії — як свідчення мужності, втрат і відродження після трагедії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Відповісти :

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Зараз переглядають

Історія футболіста з Бучі Даніїла Йощенка: від дитячої мрії до місцевої команди

Футбол з’явився в житті Даніїла Йощенка ще в ранньому дитинстві й з роками перетворився з захоплення на справу, з якою він пов’язує своє майбутнє....

У Бучі з’явились Вагони незламності

Вагони працюють на залізничній станції «Буча» біля пішохідного мосту, ближче до ринку. З 8:00 до 20:00 тут можна зігрітися, відпочити, підзарядити телефони та скористатись вайфаєм...

У Бучі пройде вечір, присвячений шістдесятниці з Бучі Любові Панченко

На гостей заходу чекають: спогади тих, хто знав мисткиню особисто презентація дитячих малюнків за мотивами творчості Любові Панченко та створення панно-колажу, що може стати символом «Бучанської...

Помер військовослужбовець Олександр Грищенко з Бучанської громади

За станом здоров’я та життєвими обставинами Олександр виконував свій обов’язок у тилу. Йому було 45 років. За час служби зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний та...

«Голоси тиші»: мирна акція на підтримку безвісти зниклих та полонених захисників

Коли: 24 січня, 11:00-12:00Де: Буча, парк воїнам Афганцям (вздовж Варшавської траси та магазину «Новус») Акцію організовують родини безвісти зниклих та полонених захисників. Приєднуйтесь до мирної акції,...

Вчителька математики з Бучі – серед кращих педагогів

Вчителька Бучанського ліцею №5 Катерина Зацепіна стала срібною призеркою фіналу обласного етапу всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2026» у номінації «Математика». Про це повідомили у...
Рекламаspot_img