Коли назустріч рухається траурний кортеж з Героєм, який віддав своє життя за Україну, важливо проявити свою повагу. Капелан з Бучі Анатолій Кушнірчук надав поради щодо того, як жителі можуть висловити свою вдячність та шану Герою.
«Наш обов’язок – гідно провести Героя»
Анатолій Кушнірчук – військовий капелан, який розпочав активну волонтерську діяльність ще 2014 року. Він багато спілкується з бійцями на передовій, надаючи духовну підтримку та допомогу у найнеобхіднішому. А також передає мешканцям Бучанської громади скорботні сповіщення для рідних у разі загибелі військового, про його поховання та підтримує родину загиблого.
Анатолій Кушнірчук зазначає:
– Наш обов’язок – гідно провести Героя. Тому насамперед, побачивши траурний процес, варто зупинитися. Можна прикласти руку до серця – це простий, але дуже сильний жест вдячності. Ще одна традиція – приклонити коліно перед кортежем або коли проносять загиблого до його останнього спочинку.
Так ми виражаємо свою вдячність і шану не лише військовому, який загинув, а і його родині та близьким.
Також доречним буде на поховання Захисника чи Захисниці взяти прапор, живі квіти.
Учасникам дорожнього руху, необхідно дати дорогу траурному кортежу. Не буде зайвим, за можливості, зупинитися і вийти з автомобіля і так само приложити руку до серця, вклонитися або склонитися на коліно. І таким чином подякувати Герою, який повернувся додому «на щиті».
«На щиті» замість «груз 200»
У сучасному суспільстві відбувається відродження традицій вшанування полеглих у бою Героїв, які віддали своє життя за Батьківщину. Зникає радянський стиль поховань, коли люди – у ролі спостерігачів траурного обряду.
Військових, які загинули на полі бою, вже не називають «вантаж 200». Повертається історична назва «на щиті», яка має глибокі корені. Ця традиція символізує величність та мужність загиблого воїна, який вирушав в бій захищати свою землю.
Також Анатолій Кушнірчук звертає увагу, що під час поховання військового, окрім рідних, представників влади, громади, обов’язково присутні почесна варта, представники Збройних Сил України, салютне відділення, що виконують свої функції у вшануванні пам’яті загиблого.
– Важливу роль у вшануванні Героя та турботі про його родину відіграє церква. Священники проводять свої релігійні обряди, надають духовну підтримку рідним загиблого, – говорить капелан та підкреслює важливість опіки над сім’ями загиблих Захисників, що є обов’язком і призначенням церковної спільноти.
Чи йти прощатися з полеглим Героєм?
Якщо ви були знайомі з загиблим воїном, безумовно, варто прийти прощатися, висловити своє співчуття та підтримку родині.
І, навіть, якщо ви не мали особистого знайомства з Героєм, проте маєте можливість, варто прийти на прощання. Адже наші Герої захищали нас, не маючи особистого знайомства з кожним з нас. Наша вдячність і підтримка є найменшим виразом поваги до їхнього вчинку.
Чи варто підходити до родичів?
Без зайвих запитань і пафосу, висловіть щирі і прості слова співчуття рідним. Пам’ятайте, що в цей важкий момент родині може бути важко приймати навіть найщиріші слова. Тому важливо бути терплячими і готовими до того, що ваше співчуття може не бути одразу сприйнятим.
Вічна шана та слава Героям, які повертаються додому «на щиті».
