Бучу, на жаль, у світі знають як символ трагедії, де російські війська коїли масові вбивства мирних мешканців, руйнували та грабували сотні будинків. Та сьогодні Буча асоціюється не лише з болем і руїною, а й із відновленням та змінами. Після деокупації мешканці громади об’єдналися, щоб не лише відбудувати зруйноване, а й подбати про довкілля, зробити місто кращим – безпечним, чистим, сучасним і зеленим.
Особливу роль у цих змінах відіграє молодь. Активні бучанці не лише беруть участь у локальних екоініціативах, а й презентують свої проєкти на національному та міжнародному рівнях, звертають увагу до проблем громади й надихають інших. Завдяки їхнім зусиллям Буча стає прикладом міста, яке, переживши випробування війною, обирає шлях сталого розвитку та екологічної свідомості.
Буча після деокупації – екологічні виклики
Під час окупації Бучі російськими військами у лютому-березні 2022 року місто зазнало значних руйнувань. Було зруйновано або серйозно пошкоджено понад 800 приватних будинків,122 багатоквартирні будинки та близько 900 господарських споруд. Велика кількість будівельного сміття стала одним із серйозних викликів для комунальних служб міста та мешканців.
Буча, 7 квітня 2022 рік
Буча, 13 квітня 2022 рік
Вибухи та обстріли не оминули й зелені зони. Вибухові хвилі, пожежі та важка техніка знищили сотні дерев, пошкодили парки, зелені насадження та водойми, що призвело до погіршення якості повітря та мікроклімату в місті.
Повернувшись додому після деокупації, мешканці побачили гори сміття, зруйновану інфраструктуру, була загроза у замінуванні територій. А під час дощу у повітрі відчувався запах пороху та гарі.
Хто має брати відповідальність за це?
Після деокупації Бучі група ініціативних містян ECO BUCHA переросла у громадську організацію «Зелена Буча», що наразі об’єднує понад 30 активістів та волонтерів. Головною їх метою стало збереження природи, підвищення екосвідомості та реалізація локальних екоініціатив. Вони почали звертати увагу на екологічні проблеми, із якими зіштовхнулися у Бучі та активно діяти у напрямку виправлення ситуації:
- перевіряли якість води у бюветах та криницях та створили мапу, де вказали результати аналізів води;
- займалися інвентаризацією дерев, аби визначити кількість пошкоджених дерев та подбати про ті, що потребують лікування;
- співпрацювали з іншими громадськими організаціями і всіляко намагалися донести інформацію до влади, щоб було враховано відновлення міста з урахуванням принципів зеленого відновлення.
Наразі у структурі Бучанської міської ради немає окремого спеціалізованого відділу з питань екології. Ці функції частково виконують інші підрозділи.
За інформацією БМР, у місті діє «Програма благоустрою Бучанської громади на 2024-2025 роки», що передбачає:
- озеленення та догляд за зеленими насадженнями;
- санітарне утримання територій;
- заходи для створення комфортного та безпечного середовища проживання;
- підвищення екологічної свідомості мешканців.
У Бучанській міськраді зазначають, що готові співпрацювати з громадськими активістами, екологічними експертами та профільними організаціями.
За 3 роки війни росія завдала шкоди довкіллю на 42 млрд $
Експертка з місцевої кліматичної політики», ГО «Екодія» Анастасія Івашина наголошує, що війна в Україні не лише завдає колосальних людських і економічних втрат, а й діє як каталізатор екологічної кризи. Руйнування промислових об’єктів, пожежі, забруднення води та ґрунтів, мільйони тонн додаткових викидів від бойових дій – усе це посилює вже існуючі кліматичні проблеми.
Наслідки кліматичних змін, що підсилені війною, відчуватимуть уже наступні покоління. Тому дуже важливими є зміни і дії у напрямку збереження довкілля вже зараз.
ГО «Екодія» у 2025 році разом з партнерами фіксує вплив російсько-української війни на клімат. Із звітом за 3 роки можна ознайомитися за посиланням.
Команда дослідників порахувала, скільки додаткових викидів спричинила саме російська збройна агресія. Що є унікальним дослідженням, адже досі ніхто не пробував так докладно підрахувати завдану шкоду війни у зміну клімату.
За даними звіту, за 3 роки повномасштабної війни російські агресори, від яких обороняються українці, додали в атмосферу приблизно 230 мільйонів тонн парникових газів. Це приблизно стільки ж, скільки викидають за рік кілька європейських країн разом узятих.
Автори дослідження наголошують на відповідальності росії за ці наслідки. Якщо оцінювати «соціальну ціну вуглецю» на рівні 185 доларів за тонну, то збиток за 3 роки війни перевищує 42 мільярди доларів. Це великі втрати для всього світу, які доведеться компенсувати наступним поколінням.
Крім того «Екодія» з початку повномасштабної війни росії проти України веде моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією. Ознайомитися з ними можна на інтерактивній мапі.
ГО «Екодія» також співпрацювала із місцевими екоактивістами Бучі – з ГО «Зелена Буча» та допомагала у навчанні та розробленні рекомендації до «Програми комплексного відновлення території Бучанської міської територіальної громади» з урахуванням принципів зеленого відновлення. Ознайомитися з рекомендаціями до Програми відновлення можна за посиланням.
Буча як частина екологічної картини України і світу
Анастасія Івашина зазначає, що клімат змінюється і вже сьогодні важливо робити маленькі кроки що допоможуть нам комфортніше і безпечніше жити. Активна діяльність громад, що попри пережиту окупацію, втрати рідних, хвилювання, пов’язані з обстрілами і війною, об’єднуються і думають про майбутнє, як покращити своє місто, зробити його комфортнішим і зеленішим, аби зменшити негативний вплив війни на громаду та свою країну і світ загалом є гарним прикладом відновлення та небайдужості, що робить позитивні зміни.
І це дійсно так, адже завдяки діяльності активістів вдається реалізовувати проєкти з озеленення міста та навчати мешканців бути екологічно свідомими. ГО «Зелена Буча» продовжує працювати співпрацюючи з комунальними підприємствами та міжнародними партнерами над проєктами сталого відновлення.
Одним із ключових напрямів їхньої роботи є робота з молоддю. У Бучі у 2023 році з’явився шкільний екоклуб «ЕКОВУЛИК», де учні шкіл вчаться аналізувати стан повітря, води та ґрунтів у громаді, вивчають про сортування та компостування, знайомляться з принципами пермакультури, проводять власні дослідження й ініціюють екологічні акції, а також долучаються до міжнародних проєктів.
Таїсія Масіна, голова правління ГО «Зелена Буча»: «ЕКОВУЛИК» перетворився на платформу, де школярі не лише здобувають знання, а й розвивають навички лідерства та командної роботи, стаючи рушіями позитивних змін у рідному місті. Важливо, що діти навчаються бачити екологічні виклики громади та пропонувати власні рішення – від сортування відходів до створення нових освітніх ініціатив. Їхня активність доводить: навіть у шкільному віці можна бути впливовими агентами змін і формувати більш екологічну культуру в суспільстві».
Одна з активних учасниць екошколи Софія Фролова розповідає, що приєдналася до «ЕКОВУЛИКА», коли дізналася про набір до нового гуртка, адже любить пробувати нову діяльність. «Зараз ми працюємо над створенням Bucha Forest Classroom у парку «Диво» та новим проєктом Erasmus+. Найбільші проблеми в місті бачу у водопостачанні, вирубці лісів та смітті – їх можна вирішувати і на особистому рівні, і спільними діями громади. Екошкола навчила мене уважніше ставитися до речей і помічати, як вони впливають на довкілля та як це можна виправити на краще».
Вікторія Панченко, яка також є активною учасницею команди «ЕКОВУЛИКА» ділиться: «Для мене «ЕКОВУЛИК» – це можливість здобути новий досвід і спілкування. Минулого навчального року ми побували у Туреччині з проєктом Eco-Warriors United, що стало важливим досвідом. Також плануємо розширювати лави нашого клубу, хочемо зробити його доступним для усіх дітей та молоді громади.
Важливим завданням вважаю екологічну освіту дітей, а також боротьбу з вирубкою лісів і забрудненням водойм. Навчання в екошколі робить нас свідомими. Зокрема щодо бережного використання води, сортувати сміття, використання пластику».
Молодь, яка діє: нове покоління відповідальності
Учасниці клубу «ЕкоВулик» представляли Бучу на міжнародному молодіжному проєкті Erasmus+ «Eco-Warriors United», що відбувся у Стамбулі. Разом з однолітками з України, Туреччини та Греції вони обмінювалися ідеями щодо захисту довкілля, брали участь у воркшопах, екологічних акціях та креативних проєктах. Учасниці саджали дерева, прибирали узбережжя, створювали вироби з біоматеріалів і презентували власні екоініціативи. Наразі вони готуються до нового проєкту Erasmus+.
Крім того, молодь Бучанської громади активно бере участь у науково-дослідницьких конкурсах, серед яких Genius Olympiad Ukraine, один із найбільших міжнародних конкурсів екологічних проєктів для школярів. Учні досліджують проблеми забруднення повітря, води, ґрунтів та накопичення будівельного сміття – і втілюють результати у короткометражних фільмах, наукових роботах, літературних та мистецьких проєктах. Їхні роботи неодноразово здобували призові місця на національному етапі, а також представляли громаду на міжнародних конкурсах.
Богдан Макаренко та Андрій Яцура вперше взяли участь у міжнародному конкурсі Genius Olympiad Ukraine, коли ще навчалися у 8-му класі. Вони обрали категорію короткометражного документального фільму й вирішили зняти проєкт про проблему будівельного сміття у Бучанській громаді. Робота принесла їм срібну медаль на національному етапі та стала поштовхом для нових ідей.
Через рік вони підготували фільм, присвячений забрудненню водойм у громаді. Ця робота отримала золоту медаль в Україні та срібну медаль на міжнародному етапі в США, перетворивши хлопців на справжніх місцевих зірок.
У 2024 році Богдан і Андрій взялися за нову тему – забруднення повітря в Києві. Фільм отримав срібло на міжнародному фіналі конкурсу Infomatrix у Бухаресті та золото в Україні, а згодом – срібло на міжнародному етапі Genius Olympiad у США.
За словами Богдана, інтерес до екологічної тематики виник не випадково: «Це частина відповідальності за своє здоров’я. Неможливо або дуже складно вилікувати наслідки забрудненого повітря, води чи продуктів, вирощених на забруднених ґрунтах. Профілактика завжди дешевша й ефективніша за лікування».
Під час підготовки фільмів команда користувалася науковими дослідженнями, публікаціями та порадами експертів. Хлопці консультувалися з місцевими екологами, завідувачкою кафедри екології в Києво-Могилянській академії та фахівцями з моніторингу якості повітря.
Про враження від участі у міжнародних фіналах Богдан згадує так: «Представлення свого проєкту на світовому рівні – це усвідомлення власних можливостей і цінності. Ти розумієш, чого вже досяг і на що здатен, і це лише додає мотивації. У США серед однодумців було відчуття, що ми всі – частина однієї спільної справи».
Попереду у хлопців ще один навчальний рік і новий проєкт, який, за їхніми словами, має бути ще більш масштабним і глибоким.
Надія Новикова, керівниця гуртка основи науково-дослідницької роботи, що працює з підлітками зазначає:
«Сучасні підлітки дедалі більше цікавляться проблемами довкілля, зокрема станом екології свого міста та громади. Це важливий показник того, що молоде покоління зростає з відчуттям відповідальності.
Особливо цінно, що вони усвідомлюють: якщо сьогодні не почати діяти, говорити про проблеми та шукати підтримку – зокрема на рівні міжнародних платформ – завтра може бути запізно. Така активна позиція і прагнення змін свідчать про їхню зрілість.
Приємно бачити, що нинішнє покоління думає не лише про сьогоднішній день, а й про майбутнє – де житимуть вони, їхні діти й наступні покоління. Це дорослий підхід і справжнє розуміння особистої відповідальності за зміни навколо».
Втім, попри високі результати у конкурсах, подальший вплив таких досліджень на громаду поки що обмежений – їхні висновки рідко використовуються у практичних рішеннях.
Локальні ініціативи, що мають позитивний вплив на довкілля
Створення екокласу для навчання дітей
Одним із яскравих прикладів співпраці ГО «Зелена Буча», місцевої влади та міжнародних партнерів стало створення Forest Classroom – унікального освітнього простору просто неба. Литовські та українські активісти, волонтери й молодь об’єднали зусилля, щоб облаштувати екоклас, де діти зможуть навчатися, відпочивати та досліджувати природу.
Під час воркшопу облаштовали клумби, встановили будиночки для комах, дерев’яні елементи для занять та затишні зони для відпочинку. Усі деталі створювалися з думкою, що сучасна освіта має бути екологічною, інтерактивною та доступною.
Forest Classroom стане новим культурним та екологічним осередком, що об’єднує громаду та надихає молодь піклуватися про довкілля, бути екологічно свідомими.
У Бучі переробили 75 000 кубічних метрів будівельного сміття
Одним із найбільших викликів після окупації Бучанської громади стало накопичення будівельних відходів. У співпраці з Представництвом ООН в Україні та за підтримки ЄС у Бучі відкрили перший на Київщині майданчик для їхньої переробки.
Станція, здатна подрібнювати до 80 кубометрів відходів на годину, це дозволила утилізувати понад 75 000 кубометрів сміття та перетворити його на матеріали для відбудови міста. Досвід Бучі вже переймають інші громади, які також потребують ефективних рішень для утилізації руїн.
За рік в Екохабі зібрали сміття на 5 дронів та ремонт пікапів ЗСУ
На початку 2024 року в Бучі відкрили перший Екохаб із баками для сортування відходів та простором для екоосвіти. Усі кошти від продажу вторсировини передають на потреби ЗСУ. За рік роботи зібрали понад 150 000 грн, яких вистачило на 5 дронів та ремонт пікапів для військових.
Соціальне підприємництво з турботою про довкілля
Наприкінці 2024 року ГО «Міст змін» запустила соціальне підприємництво «Станиця друку», що поєднує турботу про довкілля та соціальну відповідальність. З використаних банерів пропонують виготовляти стильні сумки, чохли, гаманці та аксесуари. А прибуток від створення речей з оригінальним принтом спрямовують на підтримку дитячих таборів, освітніх заходів і діяльності Пластового Вишкільного Центру.
Буча вчиться і не здається
Досвід Бучі показує, що навіть у найважчі часи можливо поєднувати відновлення з баченням сталого розвитку. У багатьох європейських містах давно діють системи переробки відходів, створюються сучасні зелені зони та реалізуються природоорієнтовані рішення. Саме завдяки співпраці та підтримці міжнародних партнерів Буча змогла перейняти цей досвід і запровадити його у своїй громаді.
Стійкість і готовність українців працювати над вирішенням екологічних проблем навіть під час війни доводить: прагнення жити у безпечному та чистому середовищі – це не розкіш, а необхідність. Буча стає прикладом для інших міст, демонструючи, що шлях від руїн до зеленого та стійкого розвитку можливий.
Цей досвід важливий для всієї країни. Він доводить, що локальні ініціативи, особливо за активної участі молоді, можуть масштабуватися й стати основою для національної стратегії відновлення, у центрі якої – безпечне, екологічне та комфортне життя.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зміцнення регіональної журналістики екологічних розслідувань та розширення видимості завдяки новим партнерствам», який реалізується ГО «Інститут успішного міста» (Рубрика) та ГО «Вікно Відновлення» за підтримки Journalismfund Europe.
