У 2022 році працівники Інституту картоплярства НААН у Немішаєвому ховалися від обстрілів у підвалі поруч із мішками картоплі, але селекційну картоплю не їли – насіннєвий матеріал потрібно було зберегти.
Нині інститут знову працює, як і раніше, виводить нові сорти, оздоровлює рослини від вірусів, експериментує, вирощуючи не лише картоплю у теплицях.
Крім того, у співпраці з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста інститут передав насіннєву картопля у прифронтові громади і люди вже збирають перший урожай.
Під час робочого візиту представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста науковці показали, як відновили роботу закладу після бойових дій та над чим працюють зараз.
140 створених сортів і картопля з різних куточків світу
Інститут картоплярства займається селекцією, насінництвом, біотехнологіями та розробленням технологій вирощування картоплі. За роки роботи інституту фахівці створили близько 140 сортів.
Окреме надбання установи – генофонд, який налічує близько 3,4 тисячі зразків картоплі. Серед них є як українські сорти, так і зразки, привезені з різних країн світу, зокрема з Болівії, Чилі та Перу.
Створення нового сорту – процес не одного року. За класичної селекції від початку роботи до появи нового сорту становить 8-10 років.
Клімат змінюється – картопля реагує
Одним із головних викликів для картоплярства науковці називають зміну клімату: високі температури, перепади температур та нестача опадів негативно впливають на врожай.
Змінюється і поведінка хвороб. За словами фахівців Інституту, деякі з них через високі температури стають агресивнішими.
Саме тому науковці шукають не лише стійкіші сорти картоплі, а й культури, які можуть краще пристосовуватися до нових кліматичних умов. А також займають оздоровленням рослин.
Батат і арахіс як можливі культури майбутнього
У теплицях Інституту сьогодні можна побачити не тільки картоплю. Тут експериментально вирощують арахіс та батат. Про це розповів Микола Фурдига, директор Інституту картоплярства НААН України:
– Арахіс для українських умов поки залишається відносно новою культурою. Науковці, зокрема, досліджують особливості його вирощування та реакцію на місцеві умови.
Значний інтерес викликає батат. В Інституті досліджують 19 сортів, щоб визначити найперспективніші для вирощування в Україні.
Батат може мати біле, жовте, помаранчеве чи фіолетове забарвлення. Ним цікавляться і виробники харчової продукції – зокрема для виготовлення чипсів та інших продуктів.
Ця культура має ще одну цікаву особливість: з одного коренеплоду можна отримати велику кількість посадкового матеріалу – сотні нових рослин.
Як картоплю «лікують» у лабораторії
Висока врожайність залежить не тільки від сорту та погоди. Картопля може бути заражена вірусами, які поступово знижують її продуктивність.
Завідувачка відділу діагностики картоплярства Ольга Вишневська пояснює: спеціалісти перевіряють рослини на наявність вірусних інфекцій, відбирають зразки та оцінюють їхній стан.
Окремий етап займає оздоровлення посадкового матеріалу. У спеціальній кліматичній кімнаті науковці працюють із меристемою – невеликою ділянкою тканини рослини. Її переносять у пробірку на поживне середовище, де поступово формується нова рослина. Для боротьби з вірусами застосовують спеціальні методики та препарати.
Після оздоровлення рослини розмножують, а отриманий матеріал надалі використовують на насіннєвих ділянках.
Для звичайних господарств це має цілком практичне значення. Фахівці рекомендують періодично оновлювати насіннєву картоплю – орієнтовно раз на два-три роки. З часом навіть улюблений сорт може накопичувати інфекції та втрачати потенціал урожайності.
Тому для посадки радять обирати сертифікований насіннєвий матеріал, а не картоплю, придбану для споживання на ринку чи в супермаркеті.
У 2022 році працівники рятували не лише себе, а й картоплю
Період російської окупації став одним із найскладніших за всю історію Інституту.
Науковий співробітник Микола Котелевич згадує, що у 2022 році працівникам доводилося перебувати у підвалі разом із картоплею, ховаючись від вибухів та окупантів. Російські військові перебували на території установи, приміщення та техніка зазнали пошкоджень, один зі співробітників був поранений.
Особливо важливо було врятувати селекційний і насіннєвий матеріал, який створювали та підтримували роками. Тому насіннєву картоплю не їли, її намагалися зберегти та вивезти під час евакуації.
Картопля залишається однією з важливих продовольчих культур для України, тому збереження її генофонду та якісного насіннєвого матеріалу має значення не лише для окремої наукової установи.
Понад 4 мільйони гривень на відновлення
Після деокупації до підтримки Інституту долучився Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
За словами речниці МКЧХ Оксани Кохан, організація спрямувала на відновлення установи понад 4 мільйони гривень. За ці кошти придбали необхідну техніку й обладнання.
– Співпраця на цьому не завершилася. Наступним кроком стало використання картоплі для підтримки людей у прифронтових регіонах. МКЧХ закупив в Інституту картоплярства партію якісної насіннєвої картоплі, аби передати її домогосподарствам у прифронтових областях.
Разом із науковцями для кожної місцевості підбирали сорти відповідно до клімату та ґрунтів. Ми підтримали 250 домогосподарств у громадах Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської та Миколаївської областей.
За словами Оксани Кохан, одна з родин повідомила, що з ділянки площею 7 соток змогла зібрати близько 3 тонн картоплі.
МКЧХ планує й надалі співпрацювати з Інститутом та збільшувати кількість домогосподарств, які отримуватимуть таку підтримку.
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу довільним донатом чи підпискою у MonoBase.
