Про свого сина Ярослава Мілокоста його мама Людмила говорить із глибокою повагою й безмежною материнською ніжністю, яка тримає стрій у найважчі часи. Ярослав — чоловік із гострим розумом, залізною волею та надзвичайно добрим серцем. Завжди цілеспрямований, відповідальний, він мав тісні, по-справжньому дружні стосунки з батьком, мав і має багато вірних друзів, для яких завжди був надійною опорою.
Наразі Ярослав має статус зниклого безвісти на фронті. Проте для батьків він є тут і зараз — у кожній згадці, у кожній страві, яку він навчив готувати маму та тата, та в непохитній вірі, що син обов’язково повернеться додому.
Інженерний хист, спортивні перемоги та фірмове «Мамцю!»
Ярослав із самого малечку виявляв здібності до проєктування. Батьки ще в його дитячих іграх помітили справжнє інженерне покликання. Тож коли хлопець абсолютно самостійно обрав майбутню професію, у родині ніхто не здивувався. До війни Ярослав успішно працював проєктувальником в аграрному секторі. Йому подобалося створювати щось нове, прораховувати деталі й будувати найважливіші для життя об’єкти — сучасні елеватори та великі зерносховища.
Паралельно із серйозною інтелектуальною працею Ярослав завжди активно займався спортом. Він загартовував характер у вільній боротьбі, пробував свої сили в американському футболі, а під час навчання в університеті професійно займався штовханням ядра, гідно захищаючи честь свого навчального закладу на різноманітних змаганнях.
У вільний час Ярослав, як і багато хлопців, любив грати в комп’ютерні ігри, стежив за кіноновинками, захоплювався серіалом «Гра престолів» та знав напам’ять музичні шедеври з нього. А ще він мав особливу пристрасть — кулінарію. Ярослав обожнював сам процес приготування їжі, вигадував рецепти, аби результат виходив неперевершено смачним, і навіть навчив маму готувати кілька своїх фірмових страв.
Мама Людмила з особливим щемом згадує їхні розмови: коли Ярослав звертався до неї лагідним словом «Мамцю!», це був особливий знак, який означав, що зараз потрібно слухати сина уважніше, ніж зазвичай. На початку 2022 року в житті Ярослава з’явилася ще одна велика відповідальність — у його найкращого друга народився син Єгорчик, і Ярослав із радістю став для хлопчика хрещеним батьком.
Оперативний резерв та свідомий вибір захисника
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Ярослав, як людина із військовим досвідом, перебував в оперативному резерві. Щойно прийшов виклик з військкомату, цей мужній та зрілий чоловік ні хвилини не вагався. Слова, які він сказав тоді своїй матері, стали відображенням усього його чесного й відважного характеру: «Зараз час робити вибір, і я свій вибір зробив! Треба захищати Батьківщину!»
Він пішов на фронт свідомо й безстрашно — захищати ті самі мирні поля, елеватори та майбутнє свого маленького похресника Єгора. Згодом під час запеклих боїв зв’язок із Ярославом обірвався, і родина розпочала свій важкий шлях пошуків.
«Хочу скоріше його обійняти»
Слова, які мама Людмила щодня подумки адресує своєму синові, сповнені гордості, любові та незламної надії: «Ще багато чого можна розповідати про Ярослава, нашого сина. Хочу скоріше його обійняти і сказати, як ми його любимо і пишаємося ним!»
Батьки, брат та друзі Ярослава Мілокоста свято вірять, що його загартований у вільній боротьбі характер, спортивна витривалість та гострий інженерний розум допомагають йому триматися у найважчих життєвих обставинах. На нього з величезним нетерпінням чекають удома: батько, мама, брат, похресник і вірні друзі. Вони вірять, що Ярослав обов’язково повернеться додому, щоб знову міцно обійняти маму, назвати її улюбленим «Мамцю!», приготувати свою фірмову страву й разом святкувати перемогу під мирним небом вільної України.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.
