Про Володимира Кухаря його мама Валентина говорить із невимовним щемом, але водночас із тією залізною материнською вірою, яка здатна долати будь-які відстані й стіни. Володя — людина великого розуму, відповідальний батько, дбайливий син та мужній доброволець, чий високий патріотизм вимірюється не словами.
Девіз усього життя, військовий вишкіл та повернення з Польщі
Володимир завжди мав надзвичайну жагу до знань та саморозвитку. Він дуже любив вчитися й постійно прагнув розширювати свої горизонти. Він здобув технічну спеціальність, закінчив інститут, а згодом пройшов серйозну військову підготовку у Львові. Мама з посмішкою згадує його улюблену крилату фразу, яка стала для нього життєвим орієнтиром: «Без диплома ти ніхто, а з дипломом ти людина».
У цивільному житті Володимир працював у Польщі, маючи стабільність та безпеку. Проте коли 24 лютого 2022 року над рідною країною злетіли ворожі ракети, він не зміг залишатися осторонь. Уже 26 лютого 2022 року, на третій день повномасштабного вторгнення, Володя добровільно став на захист України. Його рішення було миттєвим і безкомпромісним — боронити свій дім та свою родину.
Любов до кулінарії, риболовля та двоє маленьких красунечок
У повсякденному житті Володимир — дуже приємна й талановита людина. Одним із його найбільших захоплень є риболовля під мирним небом, де він відпочивав душею. Крім того, Володя дуже любить готувати, і часто радував близьких смачними стравами.
Проте найбільший центр Всесвіту для Володимира — це діти. Він безмежно любить малечу, а його серце цілком належить двом його обожнюваним донечкам-красунечкам — Настюшці та Соломійці. Для своїх дівчаток він є найкращим, найніжнішим та найнадійнішим татом у світі.
Світла пам’ять брату Віталію та незламна віра матері
Мама Валентина щодня дякує Богові за те, що Він подарував їй таких чудових синів. Цій мужній жінці довелося пережити страшну трагедію: її старший син, Віталій Кухар, який також пішов на фронт добровольцем, героїчно загинув на самому початку великої війни — 16 березня 2022 року. «Без них мені дуже важко. Чекаю, вірю, що мій синок Володимир повернеться. Хочу синочку сказати, щоб він повернувся живий додому — я його дуже чекаю і дуже його люблю», — ділиться болем мама Валентина.
Родина Кухарів свято вірить, що сильний характер Володимира, його спортивний і військовий гарт та всепереможна материнська молитва допоможуть йому пройти через усі випробування. На нього вдома з нетерпінням чекають мама, близькі та його маленькі донечки Настюшка й Соломійка, аби знову міцно обійняти свого тата-героя під мирним небом вільної України.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.
