Талановита та натхненна жінка, бучанка, членкиня Національної спілки художників України Наталя Гмиря поділилася з нами своєю історією творчого розвитку, участю у всеукраїнських культурно-мистецьких заходах, активною волонтерською та викладацькою діяльностями.
Розмова з бучанкою Наталею Гмирею, мисткинею, викладачкою, волонтеркою, ілюстраторкою.
– Розкажіть про себе, з чого розпочався ваш творчий шлях?
– За фахом я художник-графік – після закінчення місцевої середньої школи навчалася у Київській Академії декоративно-прикладного мистецтва ім. М. Бойчука та КПІ ім. І. Сікорського.
Завжди любила малювати та бачила все довкола в картинах, ілюстраціях.
Початок творчої діяльності розпочався з роботи в рекламному агентстві. Згодом почала співпрацювати з видавництвом «Такі Справи», потім з Національною Оперою України. Створювала різні поліграфічні проєкти: історичні альманахи, збірки віршів, банери, буклети та календарі.
Зараз більше пишу картини та захопилася створенням виробів для волонтерів, які виставляють мої розписані роботи на аукціони та збирають донати для наших військових.
– Які ваші роботи стали найбільш значущими та побували на виставках?
– Якщо зміст моєї картини відповідає тематиці виставки, беру участь у конкурсному відборі на виставку. Мої картини можна побачити на мистецьких подіях Києва та інших всеукраїнських заходах.
Плакатний аркуш, присвячений Анні Ярославні, був представлений у виставці «Королеви Ярослава Мудрого» у галереї «Хлібня» на території Софії Київської.
Також мої роботи були у публічних проєктах, таких як «Оранта – нерушима стіна», «Томос», «Художник очима дизайнера», «Народжені Карпатами».
Брала участь у понад десяти всеукраїнських виставках. А саме:
- 18-й Всеукраїнській Великодній виставці декоративно-прикладного мистецтва «Світ Божий як Великдень» (Ізмаїл);
- Всеукраїнській трієнале абстрактного мистецтва АРТ-АКТ (Чернівці);
- Міжнародній трієнале «Мандрівна філософія» присвяченій Г. Сковороді; ART-NOVA – 2019 (Кременчук);
- Всеукраїнській Різдвяній виставці (Київ);
- «Трієнале живопису ІІ» (Київ) та інших.
– Розкажіть про техніку, в якій ви працюєте.
– У мене авторська техніка, у якій використовую олійні фарби. У моїх живописних роботах поєднується стиль фовізм з переплетінням рослинних елементів. Картини об’ємні, мальовничі та насичені кольорами.
Захоплююся створенням ілюстрацій. Працюю у графічному дизайні. Поєдную комп’ютерну графіку та власні полотна.
Моя волонтерська діяльність поєднала мене у вивченні техніки петриківського розпису та створення композицій у стилі український модерн.
– Ваші роботи бачили по всій Україні. А в Бучі вас більше знають як досвідчену викладачку з мистецтва.
– Це тому, що у рідному місті, у Бучі, я відкрила студію – майстерню мистецтва «ГРАНД». Заклад успішно функціонував у торговому центрі «Пасаж» до лютого 2022 року. Для дітей та дорослих я продовжую проводити майстер-класи з різних технік живопису, пошиття м’яких іграшок з фетру, готую охочих до вступу у вузи на творчі спеціальності.
– Ви були у Бучі під час окупації?
– Так, війна застала мою родину у Бучі. У наш дев’ятиповерховий будинок влучило декілька снарядів. У результаті – залишилися без світла, води та газу. Під гучними обстрілами змушена була переховуватись у шкільному підвалі. Дуже хвилювалася за доньку, яка народжувала у столиці в цей час. Після двох тижнів перебування в окупації, вдалося виїхати з міста зеленим коридором на захід Україну. На початку травня, після налагодження комунікацій у місті, одразу повернулась додому.
– Як війна впливає на вашу творчість?
– На тему окупації я створила плакат «Буча» та плакат «Небесні янголи», присвячений цивільним, які загинули у місті.
Написала картину «Калина», в основі якої рівнокінцевий хрест, який раніше часто зображували на бойових прапорах козаків. Картина представлена на Всеукраїнській виставці «Трієнале живопису ІІ» у київському Центральному будинку художника.
Завдяки бажанню дітей, юних художників, я відновила творчі майстер-класи. Так, потихеньку мистецтво почало відволікати увагу від розпачу, спогадів обстрілів, пережитого жаху.
Також знайшла свій спосіб допомоги на фронт.
– Якби ви описали свою творчість? Про що вона?
– Мої роботи розповідають про етнічну культуру, яка є нашою культурною спадщиною, багажем духовних цінностей.
У свої волонтерські роботи, гільзи, які розписую, часто додаю надпис «Буча». Таким чином показую звідки я та звертаю увагу на ті події, які довелося пережити під час окупації міста.
– Яка ваша улюблена картина?
– Це одна з останніх – «Переможний хрест». Картина має великий розмір, на якій багато деталей, стилізація герба України. Працювати над нею я почала у кінці 2022 року. А зараз готуюся представити на виставці до Дня Незалежності у Будинку художника у Києві.
– Що для вас слугує джерелом натхнення та рятує від вигорання, не дає опустити руки?
– Я завжди у пошуку нових відкриттів, яскравих сюжетів, які приносять позитивний настрій та несуть спокій і гармонію.
Дуже люблю природу, від якої заряджаюсь, в моєму організмі немов запускаються творчі процеси. Надихають талановиті люди і їхні сильні роботи. Під враженням хочеться завжди робити більше і краще.
Нещодавно відвідала виставку Оксани Цюпи, майстрині з Ірпеня, яка презентувала свої унікальні роботи – текстильні ляльки. Знайомство відгукнулося і зачепило за душу, підкреслило, як негативні сюжети інтерпретуються у творчій особистості.
– Ваші мистецькі вироби допомагають у волонтерській діяльності. Як саме?
– Співпрацюю з волонтерами – розписую гільзи для збору коштів на потреби ЗСУ. З фронту мені передають відстріляні гільзи артилерійських снарядів великих калібрів, які оздоблюю українськими символами. Одна з таких гільз була продана на благодійному аукціоні за 10 000 грн. Інша робота виконана разом з бучанськими дітьми, які відвідують мою майстерню, отримала найбільший донат – 20 000 грн.
Нещодавно я отримала замовлення від волонтерів і через певний час втілила нову ідею. Американські гільзи стали гарним подарунковим набором підсвічників.
– Знаємо, що зараз вам хочеться видати дитячу книгу. Розкажіть про це детальніше.
– Ще до 24 лютого 2022 року мною була підготовлена до друку дитяча книжка «Пригода на городі», на слова українського поета Василя Моруги. На жаль, війна відклала її на полицю. Зараз сподіваюся на підтримку бучанців та всіх, хто бажає побачити вихід у світ яскравої, стилізованої дитячої книжки. У книзі 8 ілюстрацій – це мої писані картини, що доповнюють та розкривають зміст твору.
Маю на меті видати книгу, а отримані кошти передати на благодійність дітям, які постраждали під час бойових дій, та розпочати новий творчий проєкт.
– Пані Наталя, рада з вами познайомитися. Вдячна вам, що поділилися своїм творчим життям та додаєте в нього добрі справи, яскраві фарби. Бажаю натхнення та сили для реалізації творчих задумів.
– Дякую і вам. Бажаю українцям сильного духу, міцного здоров’я, творіння у всіх сферах діяльності, разом до перемоги!
Не забувайте, що на Thebuchacity завжди можна знайти найсвіжіші новини, фото і відео про Бучу! Підписуйтесь!
Хочеш більше корисних і актуальних новин міста? Підтримай нашу редакцію на Patreon!
