Шкільний дзвінок на останньому уроці стихає. Для когось із дітей це сигнал бігти додому, вхопити бутерброд і вмоститися перед телевізором. Але для більшої кількості учнів цей звук означає лише паузу перед наступним “забігом”. Репетитор з англійської о 16:00, гурток танців о 18:00, а десь між ними – домашнє завдання на гаджетах або в машині по дорозі. Буча, як і вся Україна, переживає бум позашкільного навчання, який повністю змінив дитячий розклад і саме поняття вільного часу.
Якщо раніше додаткові заняття переважно були потрібні тим, кому потрібно підтягнутися у навчанні або надзвичайно амбітним учням, то тепер репетитор чи гурток – майже обов’язковий пункт у щоденнику сучасного школяра.
Що стоїть за цим трендом, скільки коштує «друга зміна» в Бучі та як батькам не перетворити дитину на вічного студента?
Репетитор – частина розкладу
Бучанка Олена, мама восьмикласниці, розповідає, що історія з репетиторами почалася майже випадково. Жінка пригадує: «Донька в сьомому класі трохи “попливла” з алгебри. Ми запросили студентку, щоб підтягнула її, і за кілька місяців оцінки стали значно кращими. А потім вирішили: чому б не взяти ще репетитора з англійської? А там і українська для НМТ не за горами». Тепер у дівчинки чотири індивідуальні заняття на тиждень, і, за словами Олени, це вже не сприймається як щось надзвичайне – так живуть майже всі однокласники доньки.

Такі історії в Бучі не рідкість. Місто активно забудовується, приваблює молоді сім’ї , для яких освіта дітей – один із ключових пріоритетів. У місцевих спільнотах у соцмережах оголошення про послуги репетиторів оновлюються щодня: математика, фізика, хімія, англійська, польська, навіть китайська.
Проаналізувавши онлайн-платформи із пошуку фахівців, зокрема OLX, показує, що ціни коливаються від 200 до 500 гривень за годину залежно від кваліфікації викладача. Групові заняття, які пропонують місцеві освітні центри, дешевші – близько 120-180 гривень за урок, і вони також набирають популярності.
Андрій, який кілька років працює репетитором з математики у Бучі, ділиться: «Попит величезний. До мене приходять не лише ті, хто зовсім не розуміє предмет. Є діти, які хочуть поглибити знання, готуються до олімпіад або планують вступати на технічні спеціальності. Шкільної програми для цього недостатньо, і батьки це чудово розуміють», – ділиться Андрій, який кілька років працює репетитором з математики в Бучі.
Причина масового звернення до репетиторів полягає не у слабкості шкіл – у Бучі працюють сильні педагогічні колективи. Проте клас із тридцяти учнів не дозволяє приділити увагу кожному. Крім того, після тривалого періоду дистанційного навчання у багатьох дітей накопичилися прогалини, які вчитель фізично не встигає закрити за 45 хвилин уроку. Репетитор же працює точково: пояснює незрозуміле, повертається до попередніх тем, формує впевненість.
Ще один фактор – національний мультипредметний тест. Бучанські старшокласники починають готуватися до нього задовго до випускного року. Учні не просто повторюють шкільний курс, а вчаться працювати з форматом тесту, розподіляти час, справлятися зі стресом. І це теж стало частиною «другої зміни».

Гуртки і секції
Якщо додаткові заняття допомагають школярам підтягнути знання з окремих предметів, то гуртки та секції створюють можливості для розвитку поза межами шкільної програми. У Бучанській громаді діти можуть обирати між творчими, спортивними та інтелектуальними напрямками залежно від своїх інтересів.
Позашкільна освіта дозволяє не лише здобувати нові навички, а й знаходити однодумців, розвивати комунікацію, креативність та вміння працювати в команді. Для багатьох школярів саме гуртки стають місцем, де вони можуть реалізувати свої таланти або відкрити нові захоплення.
Водночас сучасні діти дедалі частіше стикаються з іншою проблемою – надмірною завантаженістю. Після уроків багато хто поспішає на тренування, мовні курси, творчі заняття чи підготовку до вступних іспитів. У результаті розклад школяра нерідко нагадує графік дорослої людини, де майже кожна година розписана наперед.
При такому темпі особливо важливо знаходити час не лише для навчання та розвитку, а й для відпочинку. Навіть найцікавіші гуртки та додаткові заняття можуть втомлювати, якщо в дитини практично не залишається вільного часу для спілкування з друзями, хобі чи просто відновлення сил.
У сучасних умовах головним викликом стає не нестача можливостей, а вміння обрати серед них саме ті, які відповідають інтересам і потребам дитини.

Життя за розкладом: коли у школяра є час для себе
Ми провели неформальне опитування серед 30 учнів 8-11 класів із Бучі та громади, щоб дізнатися, скільки вільного часу залишається у школярів у повсякденному житті.
80% респондентів зазначили, що мають обмежену кількість вільного часу протягом дня – зазвичай до двох годин. При цьому 60% учнів визнає, що навіть цей час часто проходить у соціальних мережах або за відпочинком, оскільки на інші види дозвілля бракує сил.
Учні також відзначають, що їхній розклад часто перевантажений уроками, додатковими заняттями та секціями, через що часу на відпочинок залишається небагато.
Батьки учнів звертають увагу, що навіть один вільний вечір на тиждень позитивно впливає на самопочуття дітей і їхній емоційний стан.
Онлайн-гуртки та фінансове навантаження
Окреме місце у позашкільному житті бучанських школярів займає онлайн-освіта. Онлайн-заняття зазвичай проводяться за гнучким графіком і мають багато різних напрямків. Старшокласники можуть опановувати основи програмування, проходити курси з історії мистецтва, готуватися до іспитів або вивчати іноземні мови у форматі, який більше відповідає їхнім інтересам.
Водночас такий формат навчання вимагає більшої самостійності. Учням потрібно вміти планувати свій час, підтримувати регулярність занять і критично оцінювати інформацію з різних джерел. Саме тому частина школярів поєднує онлайн-навчання з більш структурованими форматами, де є чіткий графік і супровід викладача.
Витрати на додаткову освіту у різних сім’ях суттєво відрізняються і залежать від обраних занять та їх кількості. Репетиторські уроки, спортивні секції, мовні курси чи творчі гуртки можуть поєднуватися у різних комбінаціях, формуючи індивідуальне навантаження та бюджет для кожної родини.
У Бучі також доступні безкоштовні або частково безкоштовні гуртки та секції при школах і закладах позашкільної освіти, які працюють у громаді. Водночас популярні напрямки часто мають обмежену кількість місць або не завжди повністю відповідають запитам сучасних школярів, тому частина батьків обирає додаткові платні заняття.
Що кажуть самі учні
Журналістка Thebuchacity поговорила з учнями бучанських шкіл і поставила їм кілька запитань.
– Чи відчуваєш ти, що навчання після уроків забирає надто багато часу?
Марія, 9 клас:
– Іноді так. Я ходжу на танці тричі на тиждень і до репетитора з математики. Коли ще й домашку багато задають, лягаю пізно. Але мені подобаються танці, тому не скаржуся. А от математика – то більше батьки наполягають.
– Чи залишається в тебе час на зустрічі з друзями?
Назар, 10 клас:
– Чесно? Майже ні. У мене репетитори щодня, крім п’ятниці. У вихідні стараюся зустрітися з друзями, але часто просто вимикаюся і сплю до обіду.
– Який гурток ти б обрала, якби не треба було думати про оцінки?
Аліса, 8 клас:
– Я б пішла на гончарство. Але мама каже, що це несерйозно і краще взяти курси з вебдизайну. Може, колись і справді спробую.
– Чи допомагають тобі репетитори краще вчитися в школі?
Данило, 11 клас:
– Так, без них я б не впорався з фізикою. У школі вчителька хороша, але в класі багато дітей, і всім не поясниш. А репетиторка терпляче розжовує, доки не зрозумію.
– Що б ти змінила у своєму шкільному житті?
Катерина, 10 клас:
– Я б хотіла, щоб після уроків у школі був простір, де можна просто посидіти, поговорити, пограти в настолки. Не обов’язково вчитися, а просто бути разом. У нас такого немає, всі одразу розбігаються по заняттях.
Ключем до здорового освітнього процесу є баланс. Репетитор чи гурток не повинні сприйматися як обов’язкова норма для всіх. Перш ніж записувати дитину на додаткові заняття, варто запитати, чи справді вона цього хоче, чи має достатньо сил і чи залишається у неї час на відпочинок – навіть такий, який здається «безцільним», але є важливою частиною відновлення.
У Бучі є сім’ї, які свідомо відмовляються від надмірної кількості додаткових занять. Натомість вони проводять вечори за настільними іграми, спільним читанням або прогулянками в парках. За словами батьків, це не погіршує навчальні результати, а навпаки – допомагає дітям бути спокійнішими, краще відпочивати та з більшим бажанням повертатися до школи.
Раніше ми писали: Онлайн чи офлайн навчання: який формат безпечніший та ефективніший для школярів?
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу.






