Іван Янковчук — людина з відкритим серцем, щирий, сміливий та життєрадісний чоловік, який завжди чітко знає свою ціль і впевнено прямує до неї.
Травень 2025 року розділив життя родини на «до та після», коли після одного з бойових завдань зв’язок із Ванею обірвався. Проте жодного дня рідні не втрачають надії: вони невпинно шукають, подають запити й точно знають — їхній захисник живий і обов’язково повернеться додому.
Турботливий батько та майстер, який закоханий в автомобілі
Іван Янковчук народився 20 січня 1997 року в Козятині, де закінчив місцеву школу №9. Разом із сім’єю проживав у місті, будуючи плани на довге й щасливе майбутнє.
У цивільному житті Ваня завжди намагався дати своїй родині все найкраще. Він працював на різних посадах, ніколи не боявся труднощів і чесної праці, прагнучи забезпечити коханих усім необхідним. Його останнє та улюблене місце роботи — ТОВ «ВІНХАРВЕСТ», де він зустрів не просто чудовий колектив, а справжніх найкращих друзів та колег, які сьогодні разом із сім’єю невтомно чекають на його повернення.
Окрім основної роботи, Іван має велику пристрасть, про яку знають усі знайомі — це автомобілі. Після важкої зміни він завжди поспішав на іншу улюблену справу — ремонтувати авто. Його руки вміють лагодити найскладніші механізми, а працьовитість вражала кожного.
У 2019 році Іван одружився, і невдовзі в їхній родині з’явилася найбільша любов, його всесвіт та головний сенс життя — маленька донечка Ніколь.
Сталевий захисник, за якого молиться вся родина
До лав Збройних Сил України Іван доєднався у січні 2025 року, ставши на захист своєї країни та майбутнього своєї маленької донечки. А вже за кілька місяців родина опинилася у вирі страшного сну, який триває досі.
Проте Ваня не один — за нього б’ється величезна, згуртована армія люблячих людей. Удома на нього з нетерпінням чекають мама, тато, кохана дружина, маленька донечка, бабуся, сестра, тітка, уся родина його дружини, родичі та колеги. Його друзі виявляють неймовірну солідарність: одні виходять на мирні акції підтримки, інші допомагають морально, щодня перебуваючи на зв’язку із сім’єю та запитуючи, чи немає хороших новин. Усі вони знають: Ваня — сильний, він витримає все.
«Попереду у нас щасливе майбутнє»
Дружина Івана ділиться тим, що саме допомагає їй триматися в ці місяці очікування: «Допомагає триматись його маленька копія та щасливі спогади, коли Ваня був вдома. Він наша опора, наш найсміливіший. Його жарти і віра у краще надає сили! Я вірю, що попереду у нас щасливе майбутнє і нашу зустріч просто треба дочекатись! Ми дуже його любимо, як і він нас, тому впевнена — відчуває і тримається!»
Рідні Івана Янковчука запевняють, що чекатимуть свого Героя стільки, скільки буде потрібно. Вони вірять, що його щира посмішка, фірмові жарти та незламна воля допоможуть йому здолати всі випробування долі. Козятин обов’язково дочекається свого сталевого захисника.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.
