Thebuchacity#Голоси тиші«Безмежно його люблю, чекаю, сумую і сильно обіймаю»: історія Володимира Янковського, на чиє повернення чекають рідні

«Безмежно його люблю, чекаю, сумую і сильно обіймаю»: історія Володимира Янковського, на чиє повернення чекають рідні
«

Про Володимира Янковського його мама говорить із тією всеосяжною й теплою материнською ніжністю, яка здатна захистити від будь-яких життєвих бур. Для мами її Володимир — найкращий у світі, її надійна опора, радість і гордість.

Наразі Володимир має статус зниклого безвісти на фронті, проте материнська любов не знає відстаней. Мама щомиті тримає зв’язок із сином у своїх думках та молитвах, береже кожну щасливу згадку й свято вірить, що він обов’язково повернеться додому.

Мрія про далекі моря, мототехніка та шість похресників

Володимир — цілеспрямована й різнобічна людина, яка завжди прагнула відкривати для себе нові обрії. Він закінчив будівельний коледж, але не зупинився на цьому й, слухаючи поклик свого серця, здобув ще одну, надзвичайно романтичну й мужню професію — моряка. У цивільному житті Володя працював на будівництвах, проте завжди мріяв про той день, коли нарешті вийде у свій перший великий рейс і підкорить морські простори.

Він має захоплення мототехнікою та любить гарну музику. А відпочинок для нього — це єднання з природою. У вільний час Володимир завжди поспішав до лісу чи на річку, адже обожнює риболовлю та збір грибів, знаходячи в цьому спокій та натхнення.

Володя надзвичайно сильно любить дітей. Своїх власних народити він ще не встиг, проте його величезної любові й тепла вистачає на багатьох — він має аж 6 похресників. Друзі й близькі без вагань довіряли йому найдорожче, адже знали, що Володимир стане для малечі найкращим, найуважнішим та найнадійнішим духовним батьком.

Найкращий син: щира турбота про маму та господарство

Мама з особливим теплом згадує, яким неймовірним сином є Володимир. Він ніколи не залишався осторонь домашніх справ, завжди першим приходив на допомогу по господарству, тримаючи на собі всю важку чоловічу роботу. Але найголовніше — він щодня цікавився здоров’ям мами, оберігаючи її спокій та огортаючи своєю щохвилинною синівською турботою.

Коли прийшов час боронити рідну землю, цей спокійний і відповідальний чоловік став на захист України. Він пішов виборювати мирне майбутнє для своєї родини, для своїх похресників та для тієї землі, яку так сильно любить.

«Безмежно люблю і сильно обіймаю»

Слова, які мама щодня подумки адресує своєму синові, сповнені незламної сили та непохитної віри: «Мій син найкращий для мене, як і кожен для своєї мами. Хочу сказати йому, що безмежно його люблю, чекаю, сумую і сильно обіймаю».

Родина Володимира Янковського вірить, що його загартований характер, залізна відповідальність та синє море, про яке він так мріє, дають йому сили вистояти у найважчих випробуваннях. На нього дуже чекають вдома — чекають, щоб знову міцно обійняти, почути його веселий сміх, разом поратися по господарству й нарешті провести його в те саме омріяне, щасливе морське плавання під мирним українським небом.

Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.

Вікторія Кондратюк
Вікторія Кондратюк
Вікторія Кондратюк — журналістка видання Thebuchacity, яка висвітлює життя Бучанської громади, історії її мешканців, події та процеси відновлення після окупації. У своїй роботі вона поєднує уважність до деталей із глибоким розумінням місцевого контексту, розповідаючи про те, як Буча відроджується після пережитих трагедій. Її тексти охоплюють широкий спектр тем — від міської інфраструктури та культурних подій до соціальних ініціатив, волонтерства й пам’яті про загиблих під час російського вторгнення. Вікторія брала участь у створенні спільного проєкту Thebuchacity та видання Babel, присвяченого людям, убитим під час окупації Бучі, допомагаючи документувати людські історії, що стали символом незламності громади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Відповісти :

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Зараз переглядають

Озеро в Бучанському міському парку очистять за допомогою риби

Цей спосіб очищення водойми спробують замість спуску води. Задля цього до озера випустили тонну коропа, білого амура та товстолоба. У Бучанській міськраді зазначили, що вилов...

У Бучі попрощаються із захисником Олександром Яцуком

У лавах Збройних сил України він був з січня 2025 року, загинув у квітні на Донеччині. Загибель підтвердили лише тепер, після ДНК-експертизи. Йому було...

У Бучі у будинку по вулиці Захисників України, 101, облаштували електричний підйомник та пандус

В одному з під'їздів, де проживає чоловік, який пересувається за допомогою крісла колісного, встановили спеціальний електричний підйомник всередині приміщення. Крім того, біля самого входу...

Коли відновить роботу відділення Ощадбанку в центрі Бучі: що вдалося дізнатися

Відділення Ощадбанку в центрі Бучі не працює з травня 2026 року. Його зачинили на ремонт, однак офіційної інформації про дату відкриття досі немає. До редакції...

Студенти Українського гуманітарного інституту завітали до редакції Thebuchacity

4 листопада у редакції Thebuchacity відбулася зустріч із студентами Українського гуманітарного інституту, які навчаються на факультеті журналістики та хочуть пов'язати свою діяльність із сферою...

У Бучі відбудеться 94-та позачергова сесія міської ради

Коли: 5 листопада о 10:00Де: Буча, вул. В. Ковальського, 61-В На розгляд депутатів винесуть понад 146 питань. Про це повідомили у БМР. Серед основних тем: зміни до...
Рекламаspot_img