Борис Гмиря – український оперний та камерний співак.
Народився на Сумщині у бідній багатодітній родині. В 11 років після закінчення початкової школи він пішов працювати, проте переважно виконував тяжку брудну роботу. Носив вантажі по 5-6 пудів та травмував собі спину.
Спочатку він закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, проте душа лежала до музики, тому у 1939 році він з відзнакою завершив консерваторію та став виступати на сцені Харківського оперного театру.
У 1939-1957 роки виступав у Київському театрі опери та балету. Працюючи тут, він зазнавав постійних утисків. Врешті-решт, Гмирю змусили взагалі залишити оперний театр.
Мав голос широкого діапазону, виконував українські та західні романси. Гастролював за кордоном, але тільки в країнах колишнього соцтабору, адже до розвинутих країн співака радянська влада не випускала.
До його репертуару входить понад 300 українських народних пісень і романсів, а також 24 пісні на твори Т. Г. Шевченка. Гмиря був першим, хто підготував цілу концертну програму з музичних творів на вірші поета.
Пісні на вірші Шевченка співак часто виконував на гастролях. Зокрема, в Китаї Гмиря 4 рази співав на біс «Реве та стогне Дніпр широкий»
Знявся у фільмі-опері «Наймичка» 1964 року випуску, де зіграв роль Трохима.
Протягом 1945-1982 років у колишньому СРСР було випущено 7 000 000 000 платівок із записами пісень Гмирі.
Помер у серпні 1969 року, похований на Байковому кладовищі у Києві.
Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» у межах проєкту міжнародної організації Internews Network
