Thebuchacity#Вулиці твого містаВулиця Бориса Гмирі

Вулиця Бориса Гмирі
В

Борис Гмиря – український оперний та камерний співак.

Народився на Сумщині у бідній багатодітній родині. В 11 років після закінчення початкової школи він пішов працювати, проте переважно виконував тяжку брудну роботу. Носив вантажі по 5-6 пудів та травмував собі спину.

Спочатку він закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, проте душа лежала до музики, тому у 1939 році він з відзнакою завершив консерваторію та став виступати на сцені Харківського оперного театру.

У 1939-1957 роки виступав у Київському театрі опери та балету. Працюючи тут, він зазнавав постійних утисків. Врешті-решт, Гмирю змусили взагалі залишити оперний театр.

Мав голос широкого діапазону, виконував українські та західні романси. Гастролював за кордоном, але тільки в країнах колишнього соцтабору, адже до розвинутих країн співака радянська влада не випускала.

До його репертуару входить понад 300 українських народних пісень і романсів, а також 24 пісні на твори Т. Г. Шевченка. Гмиря був першим, хто підготував цілу концертну програму з музичних творів на вірші поета.

Пісні на вірші Шевченка співак часто виконував на гастролях. Зокрема, в Китаї Гмиря 4 рази співав на біс «Реве та стогне Дніпр широкий»

Знявся у фільмі-опері «Наймичка» 1964 року випуску, де зіграв роль Трохима.

Протягом 1945-1982 років у колишньому СРСР було випущено 7 000 000 000 платівок із записами пісень Гмирі.

Помер у серпні 1969 року, похований на Байковому кладовищі у Києві.

Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» у межах проєкту міжнародної організації Internews Network

попередня стаття
наступна стаття
Вікторія Кондратюк
Вікторія Кондратюк
Вікторія Кондратюк — журналістка видання Thebuchacity, яка висвітлює життя Бучанської громади, історії її мешканців, події та процеси відновлення після окупації. У своїй роботі вона поєднує уважність до деталей із глибоким розумінням місцевого контексту, розповідаючи про те, як Буча відроджується після пережитих трагедій. Її тексти охоплюють широкий спектр тем — від міської інфраструктури та культурних подій до соціальних ініціатив, волонтерства й пам’яті про загиблих під час російського вторгнення. Вікторія брала участь у створенні спільного проєкту Thebuchacity та видання Babel, присвяченого людям, убитим під час окупації Бучі, допомагаючи документувати людські історії, що стали символом незламності громади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Відповісти :

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Зараз переглядають

У Бучі попрощаються із захисником Юрієм Мухою

У серпні 2024 року Юрія мобілізували до лав Збройних сил України. Він ніс службу на Донеччині. У січні 2025 року поблизу Великої Новосілки воїн був...

У Бучі планують завершити ремонт дороги по вулиці Інелли Огнєвої

18 листопад КП «Добрий господар» підписав договір з ТОВ «СБМУ «Підряд» на капітальний ремонт дороги у Бучі по вулиці Інелли Огнєвої. Вартість робіт становить...

Проводимо опитування серед ВПО

Ми шукаємо реальні історії та героїв, які готові ними поділитися і розповісти про переваги життя в Бучі, труднощі, з якими довелося зіткнутися, і позитивний...

Бучанська міська рада планує придбати мобільні укриття за понад 11 млн грн

Про це стало відомо із сайту публічних закупівель Prozorro. 17 листопада було опубліковано оголошення про закупівлю. Всього заплановано придбати 4 укриття. Попередня дата поставки...

Telegram-канали продовжують поширювати маніпуляції за старим зразком

Протягом 2-15 листопада 2026 року Thebuchacity здійснювало моніторинг 10 Telegram-каналів і виявило 106 маніпуляцій, фейків або неперевірених вкидів. Нагадаємо, до моніторингу увійшли Telegram-канали: «Це Ірпінь,...
Рекламаspot_img