Про Руслана Басалая його кохана Ольга говорить із ніжністю, глибиною та трепетом, що кожне слово перетворюється на світлу молитву. Руслан — це уособлення надійності, чоловічої сили та добра.
Наразі Руслан має статус зниклого безвісти на фронті, проте його дружина щомиті тримає з ним невидимий зв’язок, вірить у його незламність і точно знає: попереду на них чекає щасливе майбутнє.
Життя абсолютно щасливої родини та талант «автолікаря»
Усе цивільне життя Руслана та Ольги — це була історія абсолютно щасливих людей, які вміли цінувати кожну мить, прожиту разом. Руслан — дивовижний майстер, якого багато хто знає як справжнього «автолікаря». Він володіє рідкісним, вродженим хистом до цієї справи, розуміючи автомобілі з пів слова та повертаючи їх до життя з особливою залізничною точністю.
У вільний час Руслан найбільше обожнює прості й такі затишні речі: риболовлю на тихій воді, відпочинок серед чистої природи та спільні сімейні перегляди хороших фільмів. Він завжди вмів створювати навколо себе простір, де кожному було спокійно.
Ольга згадує цей час із неймовірним теплом: «Я йому довіряла більше, ніж самій собі. З ним поруч я почувала себе в абсолютній безпеці. Поруч з ним я могла бути маленькою дівчинкою, яка з відкритими обіймами і щирим серцем йшла на зустріч до світу. Я з ним вірила в абсолютне добро».
Впевнений чоловічий крок
Коли над Україною нависла смертельна небезпека, чоловік прийняв тверде й безкомпромісне рішення взяти до рук зброю, щоб захистити право своєї коханої залишатися тією самою щасливою дівчинкою під мирним небесним склепінням. Його рішення було сповнене впевненості у власних силах та перемозі світла над темрявою.
Перед тим, як стати до лав захисників, Руслан сказав дружині слова, які сьогодні звучать як справжній пророчий девіз: «Я піду служити, і ось побачите — війна закінчиться». І він пішов виборювати кінець цієї війни.
«А ти, задумав бажання?»
Дружина Ольга робить усе можливе, щоб її щирі прохання та молитви були почуті Русланом і всім Всесвітом крізь важку тишу фронтових доріг. Вона міцно тримає їхню спільну мрію й щовечора подумки звертається до коханого чоловіка з найтеплішим запитанням: «Я знаю, яку спільну мрію ми втілимо разом, коли ти повернешся. А ти, задумав бажання?»
Родина Руслана Басалая свято вірить, що його внутрішній моноліт, сталева воля та велике добре серце допомагають йому долати всі найважчі випробування доля в долю. На нього з нетерпінням та безмежною любов’ю чекають вдома — чекають, щоб знову відчути себе в цілковитій безпеці в його обіймах, поїхати на омріяну риболовлю й нарешті здійснити те саме спільне бажання, яке вони обов’язково загадають разом під мирним українським небом.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.
