Чому після перегляду одного відео соціальні мережі пропонують десятки схожих? Чому емоційні повідомлення привертають більше уваги, ніж офіційні? І як неперевірена інформація з Telegram-каналів потрапляє до Facebook і TikTok, де може отримати нову аудиторію?
Соціальні мережі давно перестали бути простим переліком публікацій друзів або сторінок. Facebook і TikTok використовують рекомендаційні системи, які визначають, що показувати кожному користувачеві. Telegram працює інакше: основою залишаються підписки на канали, однак платформа також має механізми рекомендацій і поширення контенту.
У результаті двоє людей, які живуть в одному місті, можуть отримувати зовсім різну інформацію про ті самі події.
Thebuchacity моніторить публікації місцевих Telegram-каналів, виявляє маніпуляції, перевіряє першоджерела та досліджує, як подають суспільно важливі новини.
Як соціальні мережі вирішують, що вам показувати
Уявімо, мешканець Бучі відкрив Facebook і побачив повідомлення про можливі масові відключення електроенергії. Перейшов до коментарів, прочитав кілька дописів на цю тему, а потім переглянув відео про підготовку до зими.
Згодом у його стрічці можуть з’явитися інші повідомлення про енергетику, можливі обстріли, генератори та прогнози відключень.
Це не обов’язково означає, що таких новин стало більше. Одна з причин – рекомендаційна система могла визначити, що ця тема цікавить користувача.
Алгоритми аналізують взаємодію з публікаціями, перегляди відео, підписки, пошукові запити, а іноді й те, як довго людина затримується на певному контенті.
Соціальні мережі мають правила модерації та обмеження щодо певних категорій дезінформації. Проте жодна з цих систем не гарантує, що кожна рекомендована публікація є достовірною.
Facebook формує персоналізовану стрічку з дописів друзів, груп, сторінок і рекомендованих публікацій від авторів, на яких користувач навіть не підписаний.
Компанія Meta пояснює, що система враховує попередні взаємодії користувача, популярність публікацій, спорідненість тем і зв’язки між аудиторіями. Для ранжування контенту використовуються моделі штучного інтелекту.
Наприклад, якщо людина часто коментує дописи про проблеми з водопостачанням у Бучі, Facebook може почати пропонувати їй схожі повідомлення з інших місцевих груп чи сторінок.
Що важливо – негативна реакція також може бути взаємодією. Наприклад, людина побачила сумнівний допис про нібито заплановані масові відключення, обурилася й написала коментар. Її метою могло бути спростування інформації, але для системи сам коментар є одним із сигналів активності.
У TikTok основним інструментом поширення контенту є персоналізована стрічка «Для вас». На відміну від звичайної підписки на новинне медіа, тут користувачеві можуть рекомендувати відео авторів, про яких він ніколи раніше не чув.
Система TikTok враховує:
- час перегляду відео та те, чи додивилися його до кінця
- вподобання, коментарі, збереження і поширення
- пошукові запити та підписки
- тематику відео, хештеги й використані звуки
- окремі налаштування користувача, зокрема мову та місцеперебування
Принцип роботи Telegram-каналів суттєво відрізняється від Facebook і TikTok.
Основний спосіб отримувати новини в Telegram – підписатися на канал і бачити його повідомлення. Платформа пропонує схожі канали на основі перетину їхніх аудиторій і рекомендує інші тематичні канали, орієнтуючись на вже наявні підписки користувача.
Крім того, інформація поширюється завдяки пересиланням повідомлень, репостам, посиланням в інших соціальних мережах і взаємному цитуванню каналів.
Вплив Telegram на інформаційне середовище значною мірою визначають адміністратори каналів, вибір підписок самими користувачами та механізми поширення повідомлень.
Що показав моніторинг Telegram-каналів Київщини
Під час моніторингу місцевих Telegram-каналів Thebuchacity неодноразово фіксувала публікації, що містять емоційно забарвлену лексику, реальні події подають з припущеннями, а не фактами.
Виявлені випадки допомагають зрозуміти, як інформація може впливати на аудиторію ще до того, як вона потрапить до рекомендацій інших платформ.
Випадок 1. Як тривожні формулювання впливають на сприйняття новин
16 вересня Telegram-канал «Київщина 24/7» опублікував повідомлення: «На ніч оголосили “червоний” рівень балістичної загрози: під ударом можуть бути Київщина та Чернігівщина», — монітори.
Ця публікація демонструє, як інформація про потенційну небезпеку може набувати більш тривожного звучання завдяки добору слів і посиланню на невизначені джерела.
Джерелом інформації названо «моніторів», без зазначення конкретного каналу, фахівців або посилання на першоджерело. Через це читач не може самостійно оцінити достовірність прогнозу.
Важливо розрізняти повідомлення моніторингових каналів і офіційні попередження.
Випадок 2. Коли підтверджену подію доповнюють неперевіреними деталями
19 вересня Telegram-канал «Це Ірпінь, Гріша» опублікував повідомлення:
«У Білогородці внаслідок атаки знищено склад компанії Zepter, де зберігали посуд та кухонне приладдя», — ЗМІ.
Компанія Zepter та Білогородська сільрада наразі не підтверджували й не спростовували цю інформацію.
Цей приклад демонструє, як у повідомленні можуть поєднуватися підтверджені факти та деталі, достовірність яких на момент публікації залишається невстановленою.
19 липня 2026 року російська атака дійсно пошкодила складські приміщення логістичного центру в Білогородці. Про це повідомив Білогородський сільський голова Антон Овсієнко. За його інформацією, загиблих і постраждалих не було.
Водночас у наведеному повідомленні Telegram-каналу у заголовку стверджується, що знищено склад конкретної компанії, то наступним реченням автори визнають відсутність офіційного підтвердження цієї деталі.
Як це пов’язано з алгоритмами? Новини про наслідки російських атак привертають значну увагу, особливо серед мешканців населених пунктів, де відбулися руйнування.
Коли повідомлення містить назву відомої компанії та конкретну локацію, воно може викликати додатковий інтерес і спонукати користувачів до поширення. Якщо допис потрапляє до Facebook або TikTok, взаємодії з ним можуть впливати на подальші рекомендації.
Випадок 3. Як непідтверджені повідомлення можуть викликати паніку
28 вересня Telegram-канал «Київщина 24/7» опублікував повідомлення: «Повідомляють про можливу загрозу удару по ТЦ “Лавіна” та ТРЦ “Ретровіль”. За непідтвердженою інформацією, для атаки нібито можуть застосувати БпЛА типу «Герань-4 Сікер» та «Герань-5».
У чому ознаки маніпулятивної подачі? По-перше, повідомлення починається зі слова «повідомляють», однак не зазначено, хто саме поширив інформацію про можливий удар по торговельних центрах. Відсутність конкретного джерела не дозволяє перевірити, на чому ґрунтується прогноз.
По-друге, у дописі названо конкретні торговельні центри. Це може посилювати тривогу серед їхніх відвідувачів, працівників і мешканців прилеглих районів. Водночас редакція Telegram-каналу сама зазначає, що інформація непідтверджена.
Як це пов’язано з алгоритмами соціальних мереж? Повідомлення про потенційний удар по популярних громадських місцях має значний емоційний вплив. Користувачі можуть пересилати його близьким, коментувати та поширювати з наміром попередити інших.
У Telegram такі дописи можуть отримувати додаткове охоплення завдяки пересиланням між каналами та приватними чатами. У Facebook і TikTok взаємодії користувачів із подібним контентом можуть впливати на його рекомендації.
При цьому аудиторія не завжди звертає увагу на застереження про непідтверджений характер інформації, особливо коли в заголовку вже названо конкретні потенційні цілі.
Як Telegram, Facebook і TikTok можуть підсилювати один одного
Поширення новин рідко обмежується однією платформою. Повідомлення, що спочатку з’явилося в Telegram, може стати основою для допису у Facebook, короткого відео в TikTok або повідомлення в місцевій групі.
Telegram – початкове повідомлення з непідтвердженою інформацією.
Facebook – дописи, коментарі, репости й можливі рекомендації.
TikTok – відеоперекази, емоційні заголовки й рекомендації.
Користувач бачить схоже твердження з кількох джерел і може сприйняти повторення як підтвердження. Насправді ж всі вони могли скопіювати повідомлення з одного неперевіреного допису.
Як впливати на те, що ви бачите у стрічці
Користувач не може повністю контролювати алгоритми соціальних мереж, але має інструменти, які допомагають змінювати інформаційне середовище.
| Платформа | Що можна зробити |
| Використовувати опції «Не цікавить», приховувати дописи, відписуватися від сторінок, переглядати стрічки підписок або друзів | |
| TikTok | Позначати відео як нецікаві, керувати темами, фільтрувати ключові слова, оновлювати стрічку «Для вас» |
| Telegram | Переглядати власні підписки, вимикати сповіщення, відписуватися від сумнівних каналів і свідомо обирати інформаційні джерела |
Втім налаштування стрічки — лише частина інформаційної безпеки. Не менш важливо змінити підхід до споживання новин. Критичне ставлення до джерел, перевірка фактів і свідомий вибір інформаційних каналів залишаються необхідними навичками для кожного користувача.
Раніше ми писали: Як не стати мимовільним поширювачем дезінформації
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу довільним донатом чи підпискою у MonoBase.
