Telegram став одним із найшвидших способів отримувати інформацію. Повідомлення про повітряні тривоги, обстріли, рішення влади, аварії чи надзвичайні ситуації нерідко з’являються там раніше, ніж на сайтах медіа.
Однак швидкість не дорівнює достовірності. Особливо обережно варто ставитися до анонімних Telegram-каналів, де читач не знає, хто створює контент, хто вирішує, що публікувати, за якими стандартами перевіряють інформацію і хто нестиме відповідальність, якщо повідомлення виявиться неправдивим.
Це не означає, що кожна публікація анонімного Telegram-каналу є фейком. У таких каналах може з’являтися цілком правдива інформація. Проблема в іншому: читач часто не має можливості зрозуміти, як саме її перевірили, звідки вона походить і чи не приховали від нього важливий контекст.
Анонімність також створює більше можливостей для поширення чуток, маніпуляцій, прихованої реклами, політичного впливу та інформаційних операцій.
Медіа Thebuchacity продовжує аналізувати Telegram-канали, які публікують новини про Київщину. Упродовж 15 серпня – 1 вересня ми звертали увагу не лише на те, що вони повідомляли, а й на те, звідки бралася інформація, чи можна було перевірити першоджерело та як змінювався зміст повідомлення після появи офіційних даних.
Що таке анонімний Telegram-канал
Сам по собі Telegram – лише платформа для поширення інформації. Тут працюють офіційні сторінки органів влади й державних установ, канали редакцій медіа, журналістів, експертів, компаній, громадських організацій, локальні інформаційні сторінки та повністю анонімні пабліки.
Проблема виникає тоді, коли читач не може встановити, хто фактично відповідає за інформацію.
Ознаками непрозорого або анонімного каналу можуть бути відсутність інформації про власників чи редакцію, невідомі автори публікацій, відсутність редакційних принципів та незрозумілий механізм виправлення помилок.
У професійного медіа читач зазвичай може знайти інформацію про редакцію, авторів, контакти, засновника або юридичну особу, редакційну політику та правила виправлення неточностей.
Якщо редакція припустилася помилки, до неї можна звернутися, вимагати уточнення або спростування і простежити, як помилку виправили.
В анонімному Telegram-каналі такої підзвітності може не бути. Допис можна відредагувати, видалити або замінити новим повідомленням, тоді як перша версія вже встигне набрати тисячі переглядів і розійтися скриншотами та пересиланнями.
Як приклад, публікація від 23 серпня, Telegram-канал «Це Ірпінь, Гріша» повідомив: «Перші поліцейські “Фантоми” вже видно на вулицях столиці: авто замасковано під звичайне, щоб штрафувати порушників».
Таке формулювання подає інформацію як факт: автомобілі вже нібито працюють на дорогах. Однак того ж дня начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомив, що інформація про вихід «Фантомів» на дороги не відповідає дійсності. Він уточнив, що такі автомобілі справді мають з’явитися найближчим часом, але про їх запуск повідомлять офіційно.
Після цього Telegram-канал також опублікував це. Цей випадок показує різницю між «ми дізналися першими» і «ми перевірили інформацію перед публікацією».
Навіть якщо помилку згодом виправили, частина аудиторії могла побачити лише перше повідомлення.
Правдива інформація теж потребує перевірки
Інша ситуація сталася 28 серпня, коли Telegram-канали почали поширювати інформацію про обмеження продажу деяких товарів у мережі АТБ.
Зокрема, йшлося про те, що в одному чеку можна буде придбати не більше шести одиниць або кілограмів окремих товарів.
Інформація виявилася правдивою, хоча з’явилася до офіційного повідомлення від АТБ. «Телеграф» повідомляв про обмеження з посиланням на працівника АТБ.
В телеграм-каналі «Це Ірпінь, Гріша» написали посилаючись на «Телеграф»: «Супермаркети починають вводити ліміти…», це створило враження, що йдеться про широку тенденцію серед українських торговельних мереж. Але джерело стосувалося саме АТБ. Інформації про те, що інші супермаркети також почали запроваджувати аналогічні обмеження не було.
Поява інформації в Telegram до офіційного коментаря ще не робить її неправдивою. Але до моменту підтвердження читачеві варто сприймати її саме як попередню інформацію, а не як остаточно встановлений факт.
Надійність повідомлення визначає не те, хто написав його першим, а те, чи можна встановити першоджерело і незалежно перевірити ключове твердження.
«Наші джерела повідомляють» – це ще не доказ
Одна з характерних рис Telegram-публікацій – формулювання: «за нашою інформацією»; «нам повідомляють»; «джерела кажуть»; «інсайдери повідомляють»; «люди на місці пишуть»; «експерти попереджають».
Саме використання анонімних джерел не є порушенням журналістських стандартів. У професійній журналістиці вони іноді необхідні – наприклад, коли розкриття особи може становити для неї небезпеку.
Але є принципова різниця між анонімним джерелом журналіста та невідомою людині фразою «нам повідомили».
У першому випадку редакція знає, хто є джерелом, оцінює його компетентність та мотиви, намагається підтвердити отриману інформацію через інші джерела і бере на себе відповідальність за рішення про публікацію.
У випадку анонімного Telegram-каналу читач часто не може перевірити навіть те, чи існувало згадане «джерело» взагалі.
Як приклад, публікація Telegram-каналу «Київщина 24/7» від 21 серпня із заголовком: «Кінець світу вже близько? Вчені попереджають про небезпечну кліматичну межу». «Вчені попереджають» – але які саме?
Без імені людини неможливо перевірити її компетентність, досвід та навіть те, чи справді вона робила наведений прогноз.
У повідомленні згадували танення льодовиків, скорочення арктичного льоду, проблеми Амазонії та коралових рифів, а також стверджували, що «перші серйозні наслідки» людство нібито може відчути до 2030 року, а до 2050-го спека, дефіцит води та продовольства можуть призвести до масштабної гуманітарної кризи.
Сам напрямок проблеми не вигаданий. Але формулювання «вчені попереджають» без назв досліджень, установ, авторів або пояснення, звідки взялися конкретні дати 2030 та 2050 років, не дає читачеві можливості перевірити саме ці твердження.
До того ж заголовок «Кінець світу вже близько?» значно драматизує зміст наукових прогнозів.
Швидкість часто стає важливішою за перевірку
Конкуренція Telegram-каналів значною мірою побудована навколо швидкості. Хто першим повідомив про вибух, аварію, нові виплати, зміну правил, підвищення тарифів чи резонансний злочин, той може отримати більше переглядів, пересилань і нових підписників.
Але перевірка інформації потребує часу.Редакції медіа можуть відкласти публікацію, щоб встановити першоджерело, отримати коментар відповідальної установи, перевірити фотографію або відео, знайти незалежне підтвердження та з’ясувати контекст.
Telegram-каналу достатньо написати «попередньо» або «уточнюється» і опублікувати інформацію одразу.
Однак слово «попередньо» не перетворює непідтверджену інформацію на достовірну.
Тому важливо розрізняти: «Це сталося» – твердження про встановлений факт. «Нам повідомляють, що це могло статися» – інформація, яка ще потребує перевірки.
Особливо швидко поширюється контент, який викликає сильні емоції: страх, гнів, обурення, тривогу або здивування.
Такі повідомлення частіше пересилають знайомим, публікують у чатах, зберігають у вигляді скриншотів і поширюють в інших соціальних мережах.
Наприклад, 19 серпня у телеграм-каналі «Bucha Live» був опублікований допис із заголовком: «Бучанці, уважно! Це потрібно прочитати перед сном».
Емоційний заголовок сам по собі не доводить неправдивість інформації. Але якщо він створює набагато сильніше враження, ніж факти всередині публікації, це одна з ознак маніпулятивної подачі.
З обережністю варто ставитися до каналу, якщо:
- невідомо, хто ним володіє
- немає інформації про редакцію
- немає контактів
- новини регулярно виходять без джерел
- часто використовується «нам повідомили»
- постійно з’являються «інсайди»
- багато емоційних заголовків
- припущення подаються як встановлений факт
- канал не виправляє помилки
- старі повідомлення просто видаляють
- немає посилання на першоджерело
- використовуються неназвані «експерти»
- публікації систематично атакують або вихваляють одних і тих самих людей
- рекламний контент важко відрізнити від новин
Один такий сигнал ще не доводить, що ресурс поширює дезінформацію. Але чим більше їх одночасно – тим обережніше варто ставитися до його повідомлень.
Раніше ми писали:
Чому люди вірять фейкам та реагують на маніпуляції: як працює наш мозок
5 найпоширеніших прийомів інформаційної маніпуляції
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Thebuchacity – незалежне онлайн медіа Бучанської громади. Ви можете підтримати нашу роботу довільним донатом чи підпискою у MonoBase.
