Олександр Пилюк — чоловік із добрим серцем, щирою, відкритою душею та золотими руками.
Вдома на нього чекають із трепетом і великим сумом. Його сім’я щодня тримає надію на зустріч, згадуючи його жарти та добру посмішку, яка завжди зігрівала їхній дім.
Професіонал залізничних доріг
У цивільному житті Олександр присвятив себе важливій та відповідальній справі — він тривалий час працював на «Укрзалізниці». Свій шлях розпочав монтером колії, а завдяки працьовитості, знанням та відповідальному ставленню до обов’язків згодом став бригадиром.
Чоловік завжди легко знаходив спільну мову з людьми, мав авторитет серед колег і заслужив повагу та багато щирих, вірних друзів по роботі, які цінують його за надійність і товариську вдачу.

Справжній господар та кулінарний талант
Олександр — людина, яка по-справжньому любить природу та працю на землі. Найкращим відпочинком у вихідні або під час відпустки для нього є поїздка в село. Він полюбляє займатися господарськими справами біля будинку, поратися на городі та власноруч облаштовувати побут. Також його особливою пристрастю є ліс — він дуже любить ходити стежками та збирати гриби, знаходячи в цьому спокій і душевну рівновагу.
Окрім того, Саша має чудовий кулінарний хист. Близькі з теплою усмішкою згадують, що його фірмовий борщ завжди виходить неймовірно смачним.

Опора та захист для донечки
Найбільшим багатством у житті Олександра є його родина. Як тато, Саша — бездоганний. Він має велике серце і м’який характер, тому його донечка змалечку і дотепер завжди має в його особі найнадійнішу підтримку, міцний захист і безмежну батьківську любов.
Коли прийшов час захищати Україну, Олександр став до лав війська щоб захистити майбутнє своєї дитини та спокій рідного дому. Згодом під час виконання бойових завдань зв’язок із ним обірвався.

«Швидше чекаємо вдома!»
Родина Олександра вірить, сподівається і чекає на щасливу звістку. Крізь дні очікування линуть їхні найважливіші слова, сповнені сили та непорушної надії: «Саша, ми так хочемо обійняти тебе, так сумуємо за твоєю посмішкою, жартами. Ми дуже-дуже любимо тебе і швидше чекаємо вдома!»
Сім’я вірить, що доброта, внутрішня сила та міцний характер Олександра допоможуть йому пройти крізь усі випробування й повернутися до рідного порогу — туди, де на нього чекають затишний дім, улюблені господарські справи та найрідніші люди.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.







