Про Юрія Пилипчука його дружина говорить із безмежним коханням, ніжністю та глибоким сумом, який щодня переплітається з непохитною вірою. Юрій — чудовий господар, уважний, дбайливий чоловік і люблячий тато, чия душевна теплота здатна підтримати й підбадьорити в найскладніші моменти життя.
Вдома на Юрія чекає родина, яка щодня згадує його посмішку, фірмові жарти та слова, які мають силу справжнього оберегу.
Майстер, який дарував світу красу
Юрій Пилипчук народився на Волині. У цивільному житті він знайшов своє справжнє покликання у творчій та благородній справі — займався озелененням та ландшафтним дизайном.
Для Юрія робота ніколи не була просто обов’язком, вона була його пристрастю, головним хобі та захопленням. Він обожнював створювати красу навколо, і в кожен свій проєкт вкладав максимум любові, старання та працьовитості. Окрім цього, Юрій дуже любить водити машину, у дорозі він відчуває свободу та натхнення для нових ідей.
Турботливий тато й улюблені домашні традиції
Юрій — чуйний батько, для якого щастя дитини завжди стоїть на першому місці. Дружина з теплою усмішкою згадує, що кожен раз, повертаючись з роботи, Юрій обов’язково привозив їхній маленькій донечці щось солоденьке або якусь приємну дрібничку. Дівчинка завжди була безмежно рада цим татовим знакам уваги. Цей зв’язок є настільки міцним, що донечка досі пише татові повідомлення на телефон і дуже чекає, коли він нарешті зможе прочитати та відповісти.
У кулінарних вподобаннях Юрій є справжнім поціновувачем традиційної української кухні — понад усе він любить борщ та домашні вареники. Він часто з посмішкою наспівував дружині та просив приготувати улюблену страву: «Щось твій милий вареників хоче. Наліпи милая, навари милая, моя чорнобривая!»
Коли вони разом готували вареники, Юрій завжди повторював, що немає нічого кращого за ці теплі, домашні моменти в колі найрідніших.
«Ти сильна, ти впораєшся»
Коли прийшов час захищати Батьківщину, Юрій без вагань став на захист своєї родини та країни. Згодом під час виконання складних бойових завдань зв’язок із ним обірвався.
Останні слова, які Юрій сказав дружині, коли виходив на зв’язок, назавжди закарбувалися в її серці та стали її головною силою: «Я вас дуже сильно люблю, ти сильна, ти впораєшся».
Родина Пилипчуків не припиняє вірити, сподіватися та шукати свого захисника. Вони дуже сильно за ним скучили й знають, що його щирість, життєлюбність та світла душа допоможуть йому пройти крізь усі випробування.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.
