Леонід Корнійчук – найкращий тато, коханий чоловік, брат, дядько і справжній друг.
Рідні розповідають про нього як про людину великої сили. Він ніби зовсім не знає страху, але водночас має дуже ніжне серце. У ньому поєднуються мужність, доброта, відповідальність і безмежна любов до тих, кого він оберігає понад усе.
Народився у маленькому селі на Чуднівщині
Леонід Корнійчук народився 1988 року у маленькому селі Судачівка на Чуднівщині. Згодом його домом стало селище міського типу Бабинці.
До війни його життя було наповнене тим, що для нього мало найбільшу цінність, – родиною. Він будував сім’ю, дбав про близьких і вкладав усю душу у своїх двох донечок.
Для рідних він опора, людина, поруч із якою стає спокійніше. Той, хто може підтримати без зайвих слів, допомогти справою і взяти відповідальність на себе.
Тато двох «принцес»
Особливою в житті Леоніда була любов до доньок – Насті та Влади. Це була не просто батьківська ніжність, а глибока гордість і щоденна турбота. Він завжди називав своїх дівчаток «принцесами» і ніколи не забував дарувати їм квіти.
З появою доньок у житті Леоніда відкрилася ще одна його риса – надзвичайна ніжність. Для своїх дівчаток він став найнадійнішим прихистком – тим, хто вмів захистити, заспокоїти і подарувати відчуття безпеки.
Людина слова: сказав – зробив
«Льоня був людиною слова. Якщо обіцяв – виконував. Якщо казав, що зробить, – робив без зайвих розмов і пояснень.У ньому дивовижно поєднуються мужність і життєва мудрість. Він не любить гучних слів, але його вчинки завжди говорили більше за будь-які обіцянки.
У Льоні «золоті» руки. Він може полагодити майже все – від складної техніки до настрою в найважчу хвилину. Поруч із ним таке відчуття, що будь-яку проблему можна вирішити, бо він знайде вихід», – ділиться дружина Людмила.
Рибалка, друзі і моменти справжнього спокою
Коли з’являлася вільна хвилина, Леонід любив їздити на рибалку з кумами та друзями. Там, серед природи, він був по-справжньому щасливий – простий, відкритий і спокійний.
Для нього ці поїздки були не просто відпочинком, а простором, де можна було видихнути, побути поруч із близькими людьми, насолодитися тишею і звичайними моментами, з яких складається мирне життя.
Саме про таке життя він і мріяв – тихе, спокійне, родинне. Хотів будувати дім, виховувати своїх принцес і просто бути поруч із тими, кого любив найбільше.
Захисник, який став щитом для родини та України
Рідні Леоніда бережуть кожен спогад про нього. Його фото, його слова, його звички, його тепло і любов, яку він залишив у серцях найближчих.
Леонід Корнійчук – людина неймовірної сили. Він став щитом не лише для своєї родини, а й для України.
Для рідних він не просто герой із фото чи екрана. Він – найрідніша людина. Його чекають вдома. Чекають ті, для кого він є цілим всесвітом.
Спецпроєкт «Голоси тиші» реалізується у співпраці Thebuchacity та ГО «Голоси тиші». Він став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва – NORAD. Погляди, висловлені у цій публікації, належать авторам і не обовʼязково відображають позицію Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МК3Б), її донорів або держав-учасниць.
